Досліджено вплив біопрепаратів на фітосанітарний стан посівів ріпаку озимого

Науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету дослідили вплив азотного підживлення та багатофункціональних рістрегулюючих препаратів (РРР) на фітосанітарний стан посівів і урожайність ріпаку зимового у незрошуваних умовах зони Степу України.

За результатами досліджень упродовж п“яти років виявлено, що найбільш чітко виражений фунгіцидний ефект мала обробка насіння РРР2 (містить сікроелементи, спори і клітини культур-продуцентів Bacillus subtilis, Pseudomonas, Trichoderma). Тому обробіток насіння такими препаратами може стати інструментом зменшення доз фунгіцидів.

Також результати досліджень показали:

– азотні підживлення та рістрегулюючі препарати сприяють збільшенню рівня виживання рослин, а відтак, зростанню передзбиральної густоти стояння рослин;

– зростає площа асимілюючої поверхні, при чому не відбувається надмірний розвиток листового апарату;

– від початку плодоутворення і до повної стиглості насіння листовий апарат починає поступово припиняти фотосинтетичну діяльність і цей процес суттєво гальмується за умови проведення позакореневих обробіток вегетуючих рослин рістрегулюючими препаратами, особливо це стосується РРР2. Остаточне припинення фотосинтетичної діяльності листків затримується на 5 – 7 діб у порівнянні з контрольним варіантом;

– завдяки зростанню площі листкової поверхні і тривалості розрахункового періоду при підживленнях помітно підвищується показник фотосинтетичного потенціалу;

– зростає вміст хлорофілу в листках рослин і поліпшується його фракційний склад (частка хлорофілу «а» помітно зростає);

– краще зберігаються створені при запиленні генеративні органи;

– фунгіцидна дія препарату РРР2 певною мірою захищає рослини від хвороб, принаймні помітно зменшує їх кількість.

Перелічені факти самі по собі здатні впливати на урожайність ріпаку озимого, але комплексна взаємодія обумовлює стійкий та істотний ефект. Так, упродовж усіх років проведення досліджень підживлення та рістрегулюючі препарати мали позитивний вплив: середня урожайність морфобіотипів ріпаку озимого залежно від підживлень і препаратів зростала (сорту — від 2,1 до 2,9 т/га, гібриду — від 2,4 до 3,9 т/га).