Нюанси поливу
Наше господарство вирощує овочі на крапельному зрошенні. У сівозміні маємо озиму цибулю, капусту пізню білоголову, сою, буркун.
На початку нинішнього сезону я придбав механічні тензіометри вітчизняного виробництва, встановив їх по два на ділянках зрошення капусти й цибулі на глибині 15–20 см. Особисто я рекомендую встановлювати тензіометри для кожної овочевої культури окремо, адже для них норми поливу різні залежно від їх виду, схеми сівби, передполивної вологості, глибини зволоження за фазами розвитку рослин та властивостей ґрунту.
У роботі з тензіометрами варто звертати увагу на деякі нюанси. Наприклад, якщо поливи проводити несвоєчасно, то у водній камері тензіометра накопичується повітря з ґрунту. Це недобре, адже наявність повітря у водній камері впливає на точність вимірювання капілярного потенціалу ґрунтової вологи. У такому разі виробник рекомендує 1–2 рази за місяць проводити профілактичне дозаправлення приладів водою (дистильованою, прокип’яченою і охолодженою) безпосередньо в полі. Це можна робити так: не витягуючи тензіометра з ґрунту, відкрити кульовий кран. Тензіометр заповнити чистою водою, потім закрити кульовий кран. Знімати показання тензіометрів після дозаправлення водою треба через добу.
Зазначу, що мені процедуру дозаправлення тензіометрів проводити доводилося лише один чи два рази. Наприклад, після збирання озимої цибулі, на полі якої були встановлені тензіометри, я відкрив вологомір, що працював там протягом трьох поливних місяців. Повітря у водній камері не було, хоча я жодного разу не доливав у прилад воду. Це свідчить про те, що поливи на полі ми проводили своєчасно. Власне кажучи, про це говорить і зібраний урожай: 80 т/га.
Хочу додати, що тензіометри мають невелику інерційність, на яку впливають різноманітні фактори: ґрунтові умови, інтенсивність надходження поливної води до кореневої системи рослин, розподіл вологи перед поливом. Коли зволоження відбувається в ненасиченому вологою ґрунті, тензіометри реагують на полив не одразу, а через годину-півтори. Після поливу напрям руху вологи змінюється з висхідного на низхідний, тобто волога починає рухатися зверху вниз. Такі особливості слід враховувати, щоб не спричинити надмірне перезволоження рослин.