Зовнішні ознаки чорної ніжки картоплі в роки з підвищеною вологістю ґрунту можуть бути відсутніми
За повільного розвитку чорної ніжки картоплі рослина відстає в рості, листки мають дрібніший розмір, а загнивання стебла може не проявитися.
Збудник чорної ніжки здатний поширюватися судинами у віддалені частини рослини, випереджаючи прояв зовнішніх симптомів хвороби.
За характером прояву і поширення збудника хвороба може бути віднесена до судинних захворювань. На відміну від кільцевої гнилі, збудник на ранніх етапах розвитку хвороби активно уражує паренхімні тканини, викликаючи їх загнивання.
Сорти картоплі з підвищеною стійкістю до чорної ніжки можуть реагувати на проникнення збудника пожовтінням і в’яненням стебел і листків без їх подальшого загнивання.
У роки, коли в кінці вегетаційного періоду спостерігається підвищена вологість ґрунту, чорна ніжка проявляється лише в формі загнивання бульб у полі, а зовнішні прояви хвороби можуть бути повністю відсутні.
Під час вологої й прохолодної погоди хвороба розвивається у вигляді загнивання молодих тканин верхньої частини стебла та ослизнення темно-зеленого кольору.
Додати коментар