Втрати плодів яблуні від пошкоджень яблуневою плодожеркою можуть сягати 70%
Яблунева плодожерка – один із найнебезпечніших шкідників насаджень яблуні на півдні. Якщо не боротися з нею, втрати плодів яблуні сягають 60-70%.
Ця шкода посилюється ще й тим, що до 65% пошкодженого урожаю розташовується на периферії крони, де плоди найякісніші.
Яблунева плодожерка пошкоджує не лише яблуню, а й грушу, персик, абрикосу, сливу. Особлива форма шкідника розвивається на волоському горіху.
Упродовж свого життя гусениця пошкоджує 2-3 плоди, які потім передчасно жовтіють й осипаються.
Гусениці яблуневої плодожерки вгризаються в плоди і закривають вхідний отвір корком із недогризків. У тканині плоду вони прогризають хід до насіннєвої камери, де харчуються насінням.
В умовах України яблунева плодожерка зазвичай розвивається у двох поколіннях. У південному регіоні шкідник утворює ще й третє факультативне покоління.
Зимуюча стадія – гусениці у павутинному коконі, які завершили живлення, – ховаються під відшарованою корою, у щілинах опор шпалери, пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих плодах, рослинних рештках.
У молодих садах, де кора на штамбах ще гладенька, більшість гусениць зимує у верхньому, глибиною до 3 см, шарі ґрунту, переважно біля кореневої шийки.
У холодні й малосніжні зими значна кількість гусениць гине, коли температура повітря опускається до -25-30 °C з експозицією понад 5 діб.
Популяція та шкідливість першого покоління яблуневої плодожерки зменшується, якщо впродовж 10-15 діб під час масового льоту метеликів середньодобова температура повітря встановлюється нижче +10 °С. На сході України подібне явище спостерігається раз на 7-9 років.
Додати коментар