Сходи ріпаку, що не встигли адаптуватись до морозу, гинуть за -10-12 °С
Під час вирощування озимого ріпаку важливо, щоб до настання мінусових температур його сходи встигли адаптуватися.
У період адаптації вони активно накопичують високоенергетичні речовини, включно з розчинним цукром, які потім відтікають у кореневу шийку, точку росту, корінь.
Сходи ріпаку, що не пройшли фази загартування або пройшли неповною мірою щодо вимог температури й строків, гинуть у мороз за -10-12 °С.
Стійкість біоколоїдів, які забезпечують морозостійкість ріпаку, забезпечується захисними речовинами – цукрами, амінокислотами, пентозанами й іншими сполуками з низькою точкою замерзання.
Процес адаптації триває й за мінусових температур (-5…-7 °С). У результаті відтоку вільної води з клітин у рослин підвищується стійкість до низьких температур.
Додати коментар