Основне внесення фосфору має бути перед закладанням винограднику
Забезпечення потрібної кількості фосфору дуже важливе для правильного розвитку кореневої системи молодих рослин винограду, а у пізніший період — для розвитку грон і ягід.
Основне внесення цього макроелемента слід виконувати перед закладанням винограднику, оскільки фосфор має бути перемішаний із ґрунтом – фосфати у ґрунті малорухливі.
Головна проблема правильного удобрення фосфором – зменшення доступності макроелемента у ґрунтах із надміру низьким рН або у ґрунтах, що після вапнування стали надміру лужними.
Удобрення фосфором не можна поєднувати із вапнуванням, оскільки фосфор може перейти у недоступні форми.
Ґрунт потрібно спочатку розкислити, а вже потім вносити фосфорні добрива. Джерелом цього макроелемента може бути суперфосфат: простий, що містить 19-20% P2O5 або подвійний (46% P2O5). На ділянках із дефіцитом бору варто застосувати суперфосфат борований.
Для удобрення перед закладанням винограднику або у суцільному внесенні на плодоносних насадженнях можна застосувати фосфат амонію (NH4)3PO4, який містить 12% N i 52% P2O5 або 16% N і 46% P2O5.
У плодоносних виноградниках через відносно малу потребу рослин у фосфорі (від кількох до кільканадцяти кілограмів на рік) удобрення ним потрібне лише через кілька років після садіння. У такім разі фосфорні добрива вносять суцільно, нормою, що узгоджується з родючістю ділянки, й, наскільки можливо, перемішують із ґрунтом.
Це внесення можна доповнити листковими підживленнями, застосовуючи дигідроортофосфат калію (KH2PO4) або спеціальні добрива з високим вмістом фосфору.
Додати коментар