За які послуги консультанта готові платити аграрії. В Україні налічується близько 70 дорадчих служб, діяльність яких регулюється спеціальним законом. Окрім цього, до послуг агробізнесу — сила-силенна консалтингових агенцій. Усі вони готові радити аграрію, як господарювати з найвищою ефективністю. А втім, чи всі поради варті того, щоб за них платити? Чи готовий до такого партнерства вітчизняний сільгоспвиробник?
Ефект колосальний
– Люди платять за поради, і така співпраця дає позитивний ефект, — запевняє голова СОК «Агропродукт Херсонщини» Олександр Синюк. — У рамках кооперативу ми надаємо супровід виробничого процесу протягом усього циклу: навчаємо нових агротехнологій, проводимо професійні тренінги, вузькопрофільні семінари, надаємо консультації та поради досвідчених агрономів. Щодо дорадництва, то я сам маю свідоцтво дорадника. Проте, на жаль, система не працює. Реєстр дорадників потрібно оновити, залучити нові кадри, провести перепідготовку. Хто цим повинен опікуватися? Напевно, держава. Однак сьогодні в Україну заходять міжнародні донорські програми, які допомагають Україні саме у цьому напрямі. Я думаю, ці програми дадуть хороший результат. Попит на консультаційні та дорадчі послуги є, особливо в нашому південному регіоні — майже кожен фермер, який займається плодоовочівництвом, наймає досвідченого агронома-практика, який супроводжує та консультує фермера за винагороду.
– Консультаційними послугами вітчизняних дорадників ми не користуємося, — розповідає голова сімейної компанії «Сади Прикарпаття» Назар Романів, — а от іноземців запрошували кілька разів. Першого разу виграли грант, і до нас в господарство приїздили голландці та німці, безкоштовно. Ефект був просто колосальний! Не знали, куди яблука дівати! Запрошували й італійців, але вже за гроші. І результатом також задоволені. Якщо відверто, таких фахівців обов’язково слід запрошувати ще до закладання саду, бо потім переробляти занадто дорого й не так ефективно».
Дрібний виробник не готовий
– За державні кошти можна тримати 2–3 дорадники на область, але це катастрофічно мало, — вважає голова ТОВ «Дніпропетровська сільськогосподарська дорадча служба» Максим Максимов. — Особливо, якщо уряд таки виділить кошти на підтримку фермерства. Для їх раціонального та ефективного освоєння потрібні консультації фахівців, яких ще тільки треба знайти та підготувати (а це тривалий і дорогий процес). На мою думку, одна з головних проблем дорадництва — відсутність чіткого розуміння, навіщо воно потрібно і який від нього толк — розуміння нема ні у фермера, який не готовий за це платити, ні навіть у держави. Я думаю, із часом розуміння прийде, так само, як прийшли у Європі до цього. Адже без дорадництва малий і середній виробники не розвиватимуться. Середні та великі підприємства розуміють потребу в консультаціях та порадах, і вони готові платити й отримують результат. А дрібний виробник не готовий заплатити за консультацію за день роботи дорадника більше, ніж він сам заробляє за той самий день. Відповідно, він і не знає, як піднятися на вищий рівень і почати заробляти більше. Втім, не все так безнадійно. Зокрема, в нашій області за підтримки уряду Канади реалізуються два кооперативні проекти: молочний і зерновий (будівництво кооперативного елеватора).
Профіль має значення
– Сучасний дорадник має бути провідником для фермера, союзником, — переконаний очільник проекту ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук. — Дорадницька служба має інтегруватися, з одного боку, з агровиробниками, а з другого, — із дослідницькими інститутами, державними органами, банківською системою тощо. Також важливе питання фінансування дорадчої служби. Якщо фермер бачитиме практичну користь, він платитиме, але на початковому етапі ініціативу мають проявити держава й органи місцевого самоврядування, саме вони найбільше зацікавлені у сталому розвитку фермерства як важливої частини суспільства. Фермер займається виробництвом, а де краще купити, які технології застосовувати та куди вигідніше продати — це вже має допомогти саме дорадча служба. Найефективнішими можуть бути вузькопрофільні дорадчі служби при галузевих асоціаціях або ж при місцевих кооперативах. В ідеалі дорадник має бути абсолютно незалежною та високопрофесійною особою.
***
Нехай там як, переважна більшість опитаних фермерів охоче послуговуються консультаціями постачальників засобів виробництва й іноземних фахівців. Фірми-постачальники насіння, добрив і ЗЗР сьогодні наймають не просто продавців, а консультантів, які підкажуть і розкажуть, а за потреби навчать, як користуватися кnow-how. І це дуже важливо, бо сучасні системи живлення та захисту передбачають дозоване застосування з індивідуальним підходом до кожного гектара, тобто точне землеробство. А допомагають у цьому не тільки сівалки, трактори та комбайни. Важливою складовою такої системи є моніторинг полів і рослин за допомогою дронів і супутників. Сучасні фермери міряються дронами, як колись депутати мобілками. Але отримати зображення – це ще далеко не все. Важливо його розшифрувати, проаналізувати, зробити правильні висновки і надати змістовні рекомендації. Благо, є вже такі фірми, що готові надати всю необхідну інформацію та проконсультувати. Така послуга коштуватиме близько долара на гектар, але заощадить значно більші кошти. І головне – у фермера чи керівника буде відчуття повного контролю над ситуацією. Окрім цього, нову корисну інформацію вони отримують на днях поля, семінарах і з медіа-ресурсів. Звісно, є ще досвід сусідів, друзів і колег. Часом трапляються закордонні навчальні поїздки, обмін досвідом з іноземцями. Що ж до послуг офіційних вітчизняних дорадників, то про них говорять стримано і без особливого оптимізму. Схоже, викликів наразі вистачає…
Олександр Журавель, експерт
газета “АгроМаркет”, грудень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
