ТОВ «Молочні ріки» цілком відповідає своїй назві: на трьох фермах товариства надої тримають на належному рівні.
ТОВ «Молочні ріки» об’єднує три ферми в Львівській області: дві в Бродівському районі та одну в Сокальському. Підприємство бу ло засноване на базі колишнього колгоспу, де також вирощували велику рогату худобу. На початку діяльності тут було 400 корів на лактації, нинідійне поголів’я зросло до 1000. Вирощують у господарстві молочних чорно-рябих корів, яких поступово голштинізують. А от нарощування стада відбувається виключно шляхом саморемонту.
Молочнотоварна ферма ТОВ «Молочні ріки», що в Бродівському районі, має найвищі показники надоїв не лише по товариству, а й у районі: від 25 л/добу від тварини. Тут утримують 350 дійних корів, молоко від яких здають на ПАТ «Дубномолоко». Собівартість виробництва становить близько 4,2 грн/л, а ціна реалізації молока — 5 грн/л.
Перше враження
Найперше, що впадає в око по прибутті на ферму ТОВ «Молочні ріки», — активна робота персоналу, чиста територія та корівники. Понад половину тварин спокійно лежать у стійлах, що є доброю ознакою: значить, корови ситі та напоєні, здорові й задоволені умовами утримання.
Корівники господарства реконструйовані зі старих приміщень колгоспу, тому утримання ВРХ прив’язне з доїнням у молокопровід виробництва вітчизняного ВАТ «Брацлав». Тарас Бакай, директор ТОВ «Молочні ріки», із цього приводу каже:«У роботі з брацлавським обладнанням багато приємних моментів. Його неважко ремонтувати самотужки, просто комплектувати окремими деталями таких світових монстрів, як «ДеЛаваль», «ГЕА Вестфалія Сьордж» тощо. І головне, що цей молокопровід працює вже понад 8 років і досі у відмінному стані».
Дійне стадо утримується протягом усієї лактації на прив’язі. Для сухостійних корів і телиць, яким потрібен щоденний моціон, реконструювали вигульні майданчики.
Чорно-рябе меню
Кормову сировину для ТОВ «Молочні ріки» вирощують на землях ПП «Західний Буг», оскільки обидва господарства належать одному власникові. Тарас Васильович розповідає: «Коли власник господарства розпочав агробізнес, то вирішив рослинництво й тваринництво розділити, щоб чітко розуміти, яка підгалузь дає більше прибутку. Загалом, це добре. Єдиний нюанс у тому, що молочним фермам доводиться купувати сільгоспкультури за ринковою ціною, що, ясна річ, позначається на собівартості виробництва».
До щоденного раціону корів входять силос, сінаж, сіно, солома, пивна дробина, плющене зерно кукурудзи, концентровані корми. ПП «Західний Буг» забезпечує всі потрібні для молочного тваринництва культури: кукурудзу, однорічні та багаторічні трави тощо. У сторонніх постачальників докуповують тільки соняшниковий шрот, тоді як соєву макуху виробляють самі з вирощених у ПП «Західний Буг» соєвих бобів. Купують також вітамінно-мінеральні добавки, лизунці тощо.
«Коли корова дає багато молока, доцільно вводити в її меню захищений жир, щоб організм тварини швидко не виснажувався.Тому нині попри високу вартість захищеного жиру розмірковуємо над його купівлею», — ділиться професійними міркуваннями пан Тарас.
Відвідини господарства припали на сінажування люцерни. Першій укіс тут роблять після появи 10% бутонізації, скошуючи по 35–40 га на добу. Процедура стандартна:спочатку безпосереднє скошування, потім ворушіння, в’ялення протягом кількох годин і перевезення на територію ферм, де спеціальні машини трамбують сінаж у рукав завдовжки 60 м з унесенням хімічних консервантів. «Я знаю, що сьогодні багато фермерів переконані в доцільності використання живих консервантів, — розповів Тарас Васильович. — Однак ми зупинили свою увагу на хімічних порошкоподібних. Раніше працювали з консервантами однієї німецької компанії, але сьогодні переходимо на інші — американського виробництва. Взагалі, я переконаний, що працювати з хімічнимиконсервантами значно простіше та легше».
Молочна кухня
Спочатку на фермі всіх телят випоювали з 5-денного віку замінниками молока, для цього навіть придбали молочний шатл. Однак згодом зрозуміли, що на заміннику (а їх перепробували кілька від різних виробників) телята практично не дають приростів, а також мають періодичні проблеми зі здоров’ям. Зокрема, тварини страждали на сильні проноси, втрачали вагу. Тож на фермі вирішили повернутися до випоювання молока.
«Я знаю, що на окремих фермах грішать із процедурою приготування замінника незбираного молока, але ми робили все відповідно до інструкції. Часто виробники замінників не дотримуються рецептури, однак ми змінили кілька компаній, а результат не покращився. Через це таки вирішили повернутися до молока. Коли хочеш мати стабільний дохід у молочному тваринництві, треба вкладатися у вирощування молодняку, тобто майбутніх телиць і корів. Саме вони дають фермеру прибуток у вигляді високих надоїв», — підсумував Тарас Васильович.
 |
Ефективні рішення
Звичайно, на фермі ведуть облік стада, контролюють усі процедури. Фіксують такі показники, як надій на корову, час приходу в охоту, перше плідне осіменіння, кількість спермодоз на кожну тварину, кількість і стать отриманих телят, час експлуатації, тривалість сервіс-періоду, час осіменіння тощо.
Нещодавно на підприємстві було встановлено нову комп’ютерну програму, що допомагає поліпшити організацію годівлі тварин. Працює вона доволі просто. У загальну базу даних вносять інформацію щодо раціону певної групи. Зазначена інформація відображається на пристрої з GPS-датчиком, який завжди є у відповідального працівника. Завдяки цьому він чітко знає, скільки і яких компонентів раціону треба завантажити в міксер і потім роздати тваринам.Запровадження такої нехитрої, але дуже прогресивної програми дозволило на виході збільшити надої на 1–1,5 л молока на корову.
Крім того, в рази підвищилася оперативність й ефективність роботи головного зооветеринарного спеціаліста господарства. Раніше зоотехнік розписував раціон на папірці, а потім біг із ним до тракториста. Часто папірці губилися, або тракторист забував звіритися з ними перед завантаженням певного компонента корму для худоби. Як результат, корови отримували не завжди те, що треба. Поки що сучасна кормова програма встановлена на двох фермах, триває її інсталяція у третьому відділенні товариства.
Коротко про плани
На жаль, реалізація планів ТОВ «Молочні ріки» щодо подальшої реконструкції ферм призупинена до кращих часів. У перспективі передбачалося будівництво ще однієї ферми з безприв’язним утриманням 500–600 дійних корів.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Марія Горішна, керівник ферми в с. Голосковичі (ТОВ «Молочні ріки»)
— Пані Маріє, для більшості українських фермерів-молочників актуальним питанням є тривалість піку лактації. Якщо на фермах закордонних колег він триває до 120 днів, то в більшості українських господарств піковий період лактації становить не більше як 60 днів. Яка ситуація в підрозділах ТОВ «Молочні ріки»?
— У середньому на наших фермах пік лактації в корів триває 70–80 днів. З 10-го по 90-й день віддача молока від корови стабільно найбільша.
На роздоюванні наші корови дають від 32 літрів молока на добу. Є в стаді такі рекордсменки, які продукують 40 і навіть 50 літрів. Однак це, я ще раз наголошу, на роздоюванні.
— Як ви ставитеся до використання в годівлі корів зеленої маси, яка, за оцінками окремих спеціалістів, значно здешевлює вартість кормів у собівартості молока?
— У цілому позитивно, адже раніше корів узагалі випасали з квітня по листопад. Однак сьогодні тенденції та підходи змінилися, наші корови стоять на прив’язі. Щоденно косити для них зелену траву важко та забарно. Для цього потрібна і вільна техніка, і робітники, і хороша погода. Крім того, мікрофлора рубця корови має бути сталою, а під час годівлі травою вона змінюється, спостерігаються регулярні розлади травлення, різноманітні проблеми шлунково-травного тракту, стрибки в надоях: то різке підвищення, то падіння. Через це в нашому господарстві останніх років п’ять ми перестали використовувати зелений конвеєр і перейшли на однотипну годівлю.
— Як поставлена робота з телицями?
— Починаємо активно працювати з ними вже з 13 місяців. Зокрема, інтенсивно годуємо, щоб у 14 місяців тварина важила 340 кг. По досягненні цієї ваги та в разі приходу в охоту таку тварину осіменяємо. Якщо до 15 місяців тварина так і не прийшла в охоту, ставимо на схему синхронізації. Часто трапляється, що в корів недорозвинена матка. До речі, так буває у разі народження в корови двійні. Раніше ми не розуміли такої тенденції й вирощували теличок із двійні, вкладаючи в них силу-силенну часу, зусиль і коштів, а сьогодні відразу продаємо на м’ясо, бо розуміємо, що така тварина все одно не виправдає вкладених у неї грошей.
— Побутує думка, що в гонитві за високою продуктивністю корови можна знищити нормальну репродуктивну здатність її організму. Чи погоджуєтеся ви з такою тезою?
— Так, високопродуктивні корови пізніше приходять в охоту, погано осіменяються, мають більше проблем репродуктивної системи. Проте прив’язний тип утримання також негативно позначається на відтворній функції ВРХ.
У разі проблем із відтворенням недарма запровадили синхронізацію. Звичайно, це не панацея, нею не потрібно послуговуватися повсюдно, до того ж це дуже дорого. Але в окремих випадках синхронізація здатна розв’язати низку проблем, особливо, коли мова йде про високопродуктивних тварин після третьої-четвертої лактації. Ми синхронізуємо виключно проблемних корів після 60-го дня неприходу в охоту природним шляхом, а також телиць. Застосовуємо для цього гормони.
Тільність перевіряємо за допомогою УЗД-досліджень, адже цей спосіб є найкращим і приємнішим за ректальне обстеження корів. Перед запуском ще раз перевіряємо кожну корову на предмет фізіологічної тільності, проводимо через станок, робимо розчистку ратиць, забезпечуємо вітамінізацію тощо.
— Що собою являє рододопомога тваринам?
— Ми намагаємося якомога менше втручатися в перебіг пологів. Однак у разі потреби залучаємо персонал молочнотоварної ферми, насамперед ветеринара. Передумовою до втручання може бути те, що з моменту відходження вод пройшло понад п’ять годин, а теля так і не народжується. Тоді дивимося, чи теля дуже велике, чи в нього передлежання тощо. Можуть бути післяродові ускладнення, як-то затримка посліду. Якщо таке трапляється, то видаляємо послід механічно, вводимо до матки пінні антибіотики та протягом шести днів застосовуємо ін’єкції антибактеріальних препаратів.
— Які основні причини вибракування корів на фермах ТОВ «Молочні ріки»?
— Здебільшого це розриви матки, піхви тощо, низька продуктивність (менше ніж 10 літрів молока на добу), проблеми з ратицями, неплідність і т. ін.
Наталія Колос
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
