Погода цього року нам сприяє, а ринок – ні

Жнива ранніх культур у розпалі. Ми вже вийшли на екватор першої хвилі збирання і погода в цілому сприяє. Озимий ріпак уже зібрали з урожайністю 3,5 т/га, що для нашого господарства є результатом вище середнього. Частково обмолотили горох і озиму пшеницю. Пшениця радує врожайністю – на рівні 6 т/га, що більше, ніж торік, а горох дав трохи більше 3 т/га. Це менше, ніж у 2025-му, але загалом результат непоганий.

Погодні умови цього сезону в нас на Чернігівщині спрацювали на користь аграріїв. Весняні похолодання були нетривалими й не завдали істотної шкоди посівам. Опади випадали регулярно, а температурний режим залишався сприятливим для розвитку культур. Навіть нинішні дощі, через які довелося тимчасово призупинити жнива, добре вплинуть на розвиток пізніх культур.

Соняшник, соя та кукурудза зараз проходять один із найвідповідальніших етапів розвитку – цвітіння. У цей період рослинам особливо потрібна волога, і цього року її достатньо. Якщо погодні умови не принесуть неприємних сюрпризів, можна розраховувати на хороший потенціал урожаю. Втім, сьогодні найбільший виклик уже не погода, а ситуація на ринку.

Якщо ще кілька місяців тому високі виробничі витрати частково компенсувалися ринковими цінами, то зараз ситуація стрімко погіршується. Особливе занепокоєння викликає падіння закупівельних цін на олійні культури. Лише за один тиждень ріпак подешевшав приблизно на 20% – із близько 25 тис. грн до 20 тис. грн за тонну.

Такі коливання складно пояснити лише ринковими чинниками. Світові ціни на рослинну олію не мають аналогічного падіння, тому виникає логічне питання: чому саме ми, фермери, маємо втрачати значну частину доходів?

Хвилює також ситуація з експортом. Якщо морські порти працюватимуть із обмеженнями, Україна дедалі більше залежатиме від альтернативних логістичних маршрутів. Це означає додаткові витрати, нижчі закупівельні ціни та поступову втрату позицій одного з провідних світових експортерів зерна й олійних культур.

Для багатьох господарств зараз постає непростий вибір: продавати врожай за невигідною ціною чи намагатися його притримати. Але далеко не всі можуть собі це дозволити. Потрібно обслуговувати кредити, сплачувати податки, готуватись до осінньої посівної. Тому в такій ситуації хотілося б відчути державну підтримки. Якщо підприємство має урожай, який є забезпеченням кредитів, логічно було б надати можливість продовжити кредитні лінії, а не змушувати продавати продукцію у період найнижчих цін. Це дозволило б уникнути збитків і стабілізувати фінансовий стан багатьох господарств.

Податкове навантаження також залишається великим. За підсумками минулого року, лише податків наше господарство сплатило близько 5 тис. грн на гектар без урахування орендної плати та інших витрат. А за нинішніх цін на зерно це суттєва частина доходу. Продаж урожаю за безцінь у такій ситуації означає працювати собі у збиток.

Попри це кардинально змінювати структуру посівів поки не плануємо. Осінню посівну кампанію сподіваємось провести за планом. Також хотілося б бачити більш гнучку цінову політику з боку виробників насіння, адже вартість насіннєвого матеріалу, наприклад, ріпаку залишається високою і безпосередньо впливає на рішення щодо площ посіву.

Щодо забезпечення добривами критичних проблем поки що не було, хоча часом доводилося працювати буквально «з коліс»: сьогодні добрива привезли, а завтра вже вносимо їх на поля. Проте простоїв через дефіцит не було.

Складна ситуація і з дизельним пальним. Лише за один тиждень ціна зросла більш ніж на 10 грн/літр. Це змушує переглядати технологічні операції. Норму висіву чи систему живлення скорочувати не можна, адже це одразу позначиться на врожайності. Натомість можливо доведеться оптимізувати обробіток ґрунту. Наприклад, скоротити кількість проходів техніки та шукати менш енерговитратні технологічні рішення.

Вважаю, що українські аграрії вже довели, що здатні працювати в умовах війни, ризиків і постійної невизначеності. Але навіть найкращий урожай не гарантує прибутку, якщо ринок не забезпечує справедливу ціну. І саме це зараз стає головним викликом.