Кліщ Tropilaelaps: попереджений пасічник ‒ озброєний

Світове бджільництво постало перед новою загрозою ‒ небезпечним кліщем Tropilaelaps (далі для зручності ‒ Т-кліщ).  

Упродовж десятиліть найбільшою загрозою для медоносної бджоли Apis mellifera був кліщ Varroa destructor (далі для зручності ‒ V-кліщ), який руйнував колонії. Однак зі свого рідного азійського ареалу починає поширюватися світом Т-кліщ ‒ потенційно ще агресивніший паразит.

Спочатку рід Tropilaelaps, що включає 4 визнані види, виник як паразит гігантських азійських медоносних бджіл (Apis dorsata). Проте види T. mercedesae і T. clareae успішно змінили господаря і тепер уражують медоносну бджолу Apis mellifera.

Т-кліщ становить серйозну та складну загрозу через свою швидку репродуктивну біологію, глибокий патологічний вплив на бджолиний розплід і складність його виявлення. Зміна ареалу цього паразита загрожує перерости в глобальну катастрофу. Саме тому весь бджолярський світ стривожений, очікуючи від політиків термінових обмежень на імпорт бджіл, а від учених — методики виявлення й боротьби.

Т-кліщ має інший життєвий цикл, який дає йому величезну репродуктивну перевагу. Його тіло менше (довжина 0,7-1 мм) і тонше (0,4-0,7 мм), ніж у V-кліща. І це перше, що ускладнює його виявлення.

Т-кліщі не можуть вижити понад 2-3 дні поза захищеним середовищем розплідного стільника, що розвивається. Отже, їм потрібно постійно проникати в нові запечатані стільники, щоб розмножуватися й живитися. І це друге, що ускладнює його виявлення.

Така залежність призводить до неймовірно швидкого репродуктивного циклу. Доросла самка кліща проникає в стільник із личинкою на пізній стадії розвитку, де відкладає яйця протягом 48 годин після запечатування комірки. Розвиток від яйця до дорослої особини триває лише близько 7 днів. Коротке покоління дозволяє популяціям Т-кліща стрімко зростати, часто витісняючи V-кліща, коли обидва присутні в колонії.

У регіонах із безперервним вирощуванням розплоду цей агресивний темп розмноження Т-кліща може швидко знищити колонію, тому потрібна майже постійна хімічна обробка. А глобальні кліматичні зміни з теплими зимами перетворюють південну частину Європи на зону потенційного ризику.

Так само, як і V-кліщ, Т-кліщ нападає на лялечки і живиться їхньою гемолімфою й жировими тілами. Однак через вищу щільність популяції Т-кліща й агресивніше живлення ситуація стає значно гіршою.

Бджоли, які виживають, часто виходять із комірок недорозвиненими: зі зморщеними черевцями, відсутніми лапками й класичною ознакою передачі вірусу ‒ деформованими крилами. У стільниках спостерігається нерівномірний розплід, мертві та розкладені личинк, а також діряві чи обгризені кришечки, бо бджоли намагаються видалити заражений розплід.

За високої закліщеності смертність розплоду може перевищувати 50%. Поєднання прямого пошкодження, вірусної передачі й значної втрати білкових запасів в організмі різко скорочує тривалість життя, ослаблює імунну функцію та сили робочих бджіл. Сукупний ефект цих втрат ‒ швидкий колапс або відліт колонії, який часто настає швидше, ніж у колоніях, заражених лише V-кліщем.

Історично обмежений тропічною та субтропічною Азією, географічний ареал виду T. mercedesae швидко розширюється останніми десятиліттями. Нещодавно його виявили в регіонах, близьких до ЄС, як-от Краснодарський край рф і Грузія. Основні чинники, що зумовлюють поширення кліща: зміна клімату, що подовжує сезони, придатні для безперервного вирощування його розплоду, і зростання світової торгівлі пакетами й матками медоносних бджіл. Аби нейтралізувати другий чинник, кілька країн уже обмежили імпорт бджіл. І, схоже, найближчим часом кількість таких країн зростатиме.

Найнадійніший метод виявлення Т-кліща ‒ контрольне розкриття близько 200 комірок із вилученням і дослідженням розплоду. Також використовують метод струшування чи липкі панелі.

Щодо методів боротьби з небезпечним паразитом, поки не існує повної ясності. Хоча багато синтетичних і органічних акарицидів, що використовуються проти V-кліща, ймовірно, ефективні і проти Т-кліща, та короткий репродуктивний цикл останнього ускладнює вибір термінів оброблення. Хімічні засоби потрібно застосовувати часто й агресивно, щоб впливати на швидку зміну поколінь кліща.

Крім того, 95% чи більше свого життя він ховається під запечатаним розплодом і захищений від більшості зовнішніх оброблень. Тому більш перспективні засоби, здатні проникати крізь запечатані кришечки, наприклад мурашина кислота. Проте ефективність летких органічних кислот дуже залежить від температури навколишнього середовища, що робить їх ризикованими в умовах теплого клімату.

Найефективніші безхімічні стратегії ґрунтуються на залежності кліща від розплоду. Припинення яйцекладки чи видалення зрілого запечатаного розплоду змушують решту дорослих кліщів виходити без нового стільника-господаря, і тоді вони гинуть від голоду протягом двох-трьох днів.

Для примусового переривання розплоду в районах із теплою зимою існує 2 способи:

‒ тимчасове розміщення матки в кліточку чи формування відводків із подальшим поверненням матки;

‒ розміщення бджіл у примусово охолоджуваних приміщеннях. Цей метод уже застосовується на півдні США для боротьби з V-кліщем. В Україні такі ж результати отримують у терморегульованих зимівниках.