Інтенсивне землеробство негативно вплинуло на рентабельність господарств за останнє десятиріччя – науковець

Інтенсивна система господарювання негативно вплинула на рентабельність сільгосппідприємств, особливо за останнє десятиріччя. Хоча тривалий час застосування мінеральних добрив і хімічних засобів для контролю бур’янів, хвороб і шкідників у поєднанні з інтенсивним обробітком ґрунту для вирощування польових культур й одержання високих урожаїв було досить успішним, бо сприяло інтенсифікації сільгоспвиробництва для забезпечення населення планети продовольством та уникнення голоду.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише доктор біологічних наук Іван Кривенко.

Утім, за його словами, із часом за безпрецедентний успіх інтенсивних виробничих систем довелося платити погіршенням стану екології та здоров’ям людей. Нині стає очевидним, що виробничі технології, в основі яких є інтенсивні методи обробітку ґрунту й посилене використання синтетичних поживних елементів живлення і хімічних ЗЗР, завдає більше проблем, ніж приносить вигоди.

Наприклад, за застосування мінеральних добрив можна досягнути швидких позитивних результатів – за умови їхньої цінової доступності та наявності на внутрішньому ринку. Водночас використання міндобрив у великій кількості в поєднанні з інтенсивним обробітком ґрунту з часом порушує здатність ґрунтової системи підтримувати свою продуктивність через шкідливий вплив на біологію та здоров’я ґрунту. Альтернативою інтенсивній системі є біологічні методи землеробства, за яких підтримується продуктивність і здоров’я агроекосистеми протягом тривалого періоду, а не отримання максимальної врожайності в короткій перспективі.

Саме системи ґрунтозахисного землеробства (no-till, mini-till, strіp-till), які спрямовані на покращення здоров’я й продуктивності ґрунтів, забезпечують основу самовідновлюваного виробництва.

«Загалом ці системи ґрунтуються на біологічних принципах керування поживними елементами, які сформулював Сангез 150 років тому. Щоправда, концепція керування поживними елементами Сангеза була орієнтована переважно на виробничі цілі, а екологічним аспектам увага критично не приділялася – саме таким шляхом тривалий час ішло сільгоспвиробництво Європи та інших частин світу»,

– зазначає Іван Кривенко.

Нагадаємо, за словами Івана Кривенка, традиційні іноземні технології хімічного захисту рослин не працюють належним чином у наших реаліях.