Які особливості застосування ґрунтових гербіцидів на ріпаку озимому за різних умов

Невіддільною складовою технології вирощування ріпаку озимого у багатьох сільськогосподарських підприємствах є обробка досходовими (ґрунтовими) гербіцидами, завдяки яким досягається контроль сегетальної рослинності на початкових етапах росту й розвитку культури, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Загальновідомо, що головними чинниками ефективності ґрунтових гербіцидів є достатня зволоженість ґрунту, його дрібногрудкувата структура, що забезпечує максимальне покриття поверхні поля. Проте дуже часто виробничі умови, у яких застосовують досходові гербіциди, є далекими від ідеальних, особливо в літній період, коли відбувається сівба ріпаку озимого.

Здебільшого у цей період спостерігається підвищений температурний режим, недостатня кількість опадів, що погіршує якість підготовки ґрунту й ефективність препаратів, які призначені для боротьби із сегетальною рослинністю. Проте бувають роки, коли, навпаки, спостерігається надмірна кількість опадів, що також негативно впливає на ефективність ґрунтових гербіцидів, оскільки можливе переміщення їхніх діючих речовин у нижні шари ґрунту.

Уважається, що інтенсивність міграції діючих речовин залежить від їхньої розчинності – що вища розчинність, то, відповідно, більші ризики їх промивання. Водночас для діючих речовин із меншою розчинністю у воді потрібно більше вологи для їх високої ефективності, а для більш розчинних, навпаки – менше, що особливо важливо в умовах літнього посушливого періоду.

Переміщення хімічних препаратів у нижні горизонти під впливом надмірної кількості опадів може спричинити як фітотоксичний вплив на культурні рослини, так і недостатній контроль сегетальної рослинності, насіння якої перебуває у верхніх шарах ґрунту. Крім того, промивання діючих речовин становить екологічну небезпеку, бо може забруднювати ґрунтові води.

Раніше повідомлялося, як ефективно боротися з падалицею ріпаку після жнив.