Кілька укосів люцерни за рік отримують за правильного скошування

Чимало аграріїв відмовилися від вирощування люцерни, хоча це ‒ найкраща сировина для сіна. Культура має відмінні поживні якості, до того ж не потребує багато вологи під час вегетації, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Можна почути «рекламації» щодо дуже поганого росту люцерни у спеку. Проте причина цього ‒ не фізіологічні особливості культури, а помилки аграріїв, які дуже низько її скошують. Оптимальна висота скошування люцерни ‒ 12 см, адже сплячі бруньки, що відповідають за відростання й кущення, розміщені на висоті до 8-10 см від кореневої системи.

За правильного скошування люцерна швидко відростає, що дає змогу зробити 3-4 укоси за рік. Окрім того, трава, що лежить на високій стерні, добре продувається знизу і швидше пров’ялюється.

Для скошування люцерни обов’язково використовують косарку з гумовими вальцями: вони приплющують стебло, але зберігають листочок, у якому міститься вся енергія люцерни та поживна цінність.

Одразу слід скошувати стільки люцерни, щоб за добу її можна було просушити, затюкувати й закласти на досушування. Наступного дня знову скошують необхідний обсяг. Таким чином поле люцерни можна скосити за кілька днів.

Після скошування частини люцерни її відразу розворушують ворушилкою й залишають на сонці, щоб підсушити до вологості 25-30%: за такого показника можна, не втрачаючи якість листочка, підібрати прив’ялу траву й затюкувати.

Тюки можуть бути круглі чи квадратні ‒ залежно від модуля сушарки. Для сіна обирають нещільний режим пресування, щоб не надто довго просушувалося. Такий тюк краще продувається, відповідно, надалі швидше просушується. Після валкування та пресування готовий тюк перевозять до сушарні.

Біля сушарні тюки можуть лежати дві доби без утрати якості корму. За 48 годин потрібно покласти тюк у сушарню та просушити повітрям за температури 50-55 °С до вологості 13-17%, а потім провентилювати його без нагрівання, щоб знизити температуру сіна.

Потім холодне сіно забирають із модуля і відправляють у сіносховище чи складають у скирти, накривши агроволокном. Сіно, досушене в сушарні, має стабільні кормові показники, зокрема протеїну, протягом кількох років.