Україна може збільшити свою частку на різних ринках
Можливе загострення торгівельних війн, спричинене введенням США 25%-го мита на імпорт із Канади, Мексики та ЄС і підвищення тарифів до 20% для Китаю, кардинально змінює баланс сил на світових аграрних ринках.
Торгівельні бар’єри суттєво послаблюють позиції США як експортера зерна. Американська агропродукція потрапила під 15% мито в Китаї, в інших країнах можливі аналогічні обмеження. Тож у 2025/26 МР Україна може підвищити свою частку на різних ринках. Щоправда, нам доведеться конкурувати із такими світовими важкоатлетами, як Бразилія та Аргентина.
Євросоюз традиційно є одним з найбільших імпортерів української кукурудзи. В умовах нової торгової війни політичні мотиви спонукають ЄС повністю відмовитись від американських зернових. Майже весь імпорт кукурудзи до Європи переключиться на Чорноморський регіон. Україна здатна забезпечити левову частку цих поставок, решту покриють Бразилія і, можливо, Аргентина. Окрім кукурудзи, ЄС може збільшити закупівлі українського фуражного ячменю та пшениці, щоб замістити дорогі американські аналоги.
Китайський ринок кукурудзи і раніше диверсифікувався на користь України. Зокрема, у 2018–2019 рр. на тлі тарифів КНР імпорт кукурудзи з України зріс на 20%. Тепер, із запровадженням 15% мита на американську кукурудзу та пшеницю, США практично вибувають з гри. Щоправда, навіть за відсутності США загальний імпорт кукурудзи Китаєм може залишитися стриманим (прогнозується падіння імпорту до 10–12 млн тонн у 2025/26 з 23 млн тонн у 2023/24).
Мексиканський ринок на понад 90% залежить від американської кукурудзи. І хоч введення мит відтермінували до 2 квітня, Мехіко змушене шукати інші джерела кормового зерна, щоб уникнути стрибка цін на внутрішньому ринку. Україна могла б поставити до 1–2 млн тонн кукурудзи у сезоні 2025/26 на цей ринок.
Тарифна політика США дає Україні шанс повернутися на ринок Південної Кореї, забезпечивши 15-20% потреб Країни ранкової свіжості у кукурудзі (1,5–2 млн тонн зернової). Окрім кукурудзи, Корея може збільшити імпорт фуражної пшениці та ячменю з України, особливо якщо США будуть обкладені митом.
Критичну роль у розподілі ринків між експортерами грає сезонність. Зокрема, у жовтні–грудні 2025 року Україна може суттєво наростити експорт до Європи та Азії, займаючи нішу американської кукурудзи нового врожаю. Більшість бразильських продажів на азійський ринок відбудеться до жовтня. Тому наприкінці року Україна зможе відносно спокійно постачати агропродукцію на Схід, конкуруючи переважно з аргентинськими залишками.
У 1-му кварталі запаси США зазвичай покривали світовий попит до нового врожаю кукурудзи з Південної півкулі. Через мита світові ціни можуть піти вгору.
Тож Україна зможе здійснювати поставки в січні–березні 2026 р. за вищими цінами. Щоправда, у квітні–червні нам доведеться конкурувати з Аргентиною на ринках. Тому нам бажано максимально реалізувати експортний потенціал до приходу південноамериканських партій.
У червні–серпні 2026 року настане домінування Бразилії. Південноамериканська кукурудза потужно піде до Мексики, Китаю, Південної Кореї, ЄС. Україна в цей час завершуватиме сезон 2025/26 з мінімальними перехідними залишками.
Загалом вихід США з частини ринків переформатує ціноутворення. Ми можемо побачити розходження між внутрішніми цінами в США і світовими. Перші, швидше за все, впадуть через надлишок, натомість світові котирування для інших походжень можуть зрости через підвищений попит.
Українські експортери виграють від цього розриву: вони продаватимуть за орієнтиром світових цін (підтриманих попитом), не конкуруючи з демпінговими американськими товарами. Однак конкурентна боротьба з боку Бразилії та Аргентини стримуватиме надмірне зростання цін.
Світові ціни на кукурудзу можуть зрости помірно (на 10-15% до базового сценарію), а от ціни на соєву олію і продукти переробки можуть навіть знизитися через перерозподіл попиту (на $5-10/т по соняшниковій олії). Світова ціна пшениці більше залежить від врожаю в Чорномор’ї та Австралії. Тож витіснення США (що мали лише 5-6% світового експорту) не матиме драматичного впливу на глобальний ринок пшениці.