Вперше в умовах війни можна говорити про прибуток при вирощуванні всіх видів зернових

За попередніми оцінками, у 2024 році українські аграрії зібрали близько 54,7 млн т зернових різних видів, що на 8,5% менше показника попереднього періоду. Якщо розглядати в розрізі основних культур, то пшениці зібрали близько 21,8 млн т (-2,0% до показника минулого року), кукурудзи – 25,8 мл т (-19,4%) та ячменю – 5,3 млн т (+0,7%).

Цього року свій негативний внесок зробили погодні умови (високі температури повітря та ґрунту, недостатня зволоженість). Особливо відчутно було це для кукурудзи, врожайність якої зменшилася на 18%.

У поточному маркетинговому році вперше з початку російської агресії на території України українські аграрії реалізують вирощений врожай, виходячи з ринкової кон’юнктури, а не фізичної можливості здійснювати експорт. Тому врожай експортується поступово. Станом на першу декаду січня вже експортовано 69% ячменю, що призначене для експорту, 63% пшениці та 48% кукурудзи. 

З початком війни в Україні ціни на українському ринку були значно нижчими, порівнюючи зі світовими, через дорогу логістику та відсутності можливості експортувати. І лише 2024 року вони трішки вирівнялися в зв’язку з роботою власного зернового коридору, який забезпечують ЗСУ.

У грудні 2024 року Україна експортувала 5,5 млн т продукції АПК, що на 11,1% менше аналогічного показника попереднього місяця (листопада 2024). Це вже другий місяць поспіль спостерігається скорочення обсягів експорту цієї категорії товарів. І, мабуть, вперше в умовах війни це скорочення пов’язане не з логістичними обмеженнями, які створює для нас російська армія, а з поточною ринковою кон’юнктурою, зменшенням запасів продовольства, призначеного для експорту, та бажанням українських аграріїв реалізувати продукцію в більш сприятливий період.

Найбільший відсоток скорочення демонструють олійні культури (-28% до листопада 2024). Це пов’язано із суттєвим закінченням запасів ріпаку, призначеного для експорту, та скороченням темпів експорту сої через низьку поточну ціну на неї, особливо в порівнянні з минулим роком.

Також суттєво знизився експорт рослинних олій. Через відчутне зростання цін на насіння соняшника частина аграріїв не поспішає реалізовувати вирощений урожай. Це призвело до скорочення обсягів виробництва соняшникової олії, а відповідно і обсягів експорту. Варто зазначити, що це явище тимчасове.

Подібна ситуація спостерігається і при експорті зернових культур. Ціна на кукурудзу, яка зараз займає левову частку в експорті зернових, на українському ринку має позитивну динаміку, і частина аграріїв не поспішає експортувати весь вирощений обсяг у поточний період, очікуючи ще більш сприятливий час. А в комбінації з падінням темпів експорту пшениці це призвело до скорочення обсягів експорту зернових.

У 2024 році ТОП-10 основних експортерів зернових давали 73% сумарного експорту зернових в натуральному вигляді.

Рейтинг виглядає наступним чином: Іспанія (22% загального експорту зернових), Єгипет (10%), Китай (9%), Туреччина (8%), Італія (7%), Нідерланди (5%), Індонезія (5%), Туніс (3%), В’єтнам (3%) та Ізраїль (3%).

У січні 2025 року спостерігається зростання цін на всі види зернових проти аналогічного періоду минулого року. Наразі ціна на пшеницю на елеваторах центральної України знаходяться на рівні близько 193 USD/т (+73 USD/т за рік), кукурудзу – 177 USD/т (+63 USD/т за рік) та ячмінь – 166 USD/т (+87 USD/т за рік).

Цього року вперше в умовах війни можна говорити про наявність прибутку при вирощуванні всіх видів зернових. До цього кукурудза та ячмінь були збитковими або ж мінімально прибутковими. Однак це не стосується всіх господарств. Частина підприємств на півдні нашої країни та сході отримали надзвичайно низьку врожайність через несприятливі погодні умови. На жаль, в такому випадку про прибутковість вирощування зернових підстав говорити немає.  

За попередніми оцінками, основні зміни в структур посівних площ будуть наступними:

• Зменшення посівних площ сої або ж повернення до попереднього рівня. В 2022 та 2023 році завдяки вдалій світовій кон’юнктурі соя була ледве не єдиною культурою, що приносила прибуток. Саме тому в 2024 році посівні площі під соєю досягли свого максимуму. Цього року ситуація змінилася, ціни на сою на світовому ринку суттєво знизилися, відповідно і посівні площі будуть меншими наступного року;
• Зменшення посівних площ під ріпаком. На жаль, погодні умови під час проведення осінньої посівної під урожай 2025 року були не дуже сприятливі, довго не було опадів і ґрунт був пересушений. Це й призвело до зменшення посівних площ під ріпаком;
• Збільшення посівних площ під кукурудзою, бо торгівля цією культурою знову активізувалася. Враховуючи високу врожайність, в умовах обмеженої логістики було надзвичайно складно вивозити такий великий вал. Зараз, завдяки безперебійній роботі одеських портів, експортувати стає легше.   

В останні місяці через річкові порти Дунаю експортувалося близько 300-400 тис. т продукції АПК, через західні кордони автотранспортом та залізницею – 500-600 тис т. Водночас через Одеські порти – 4-5 млн т. Наразі альтернативними маршрутами експортується продукція або до країн, які територіально знаходяться близько, або певні специфічні категорії товарів. Основна причина – вартість логістики. Тому морський експорт наразі залишається оптимальним варіантом і поки що суттєвих передумов для збільшення експорту альтернативними шляхами немає.