Посівна під час посухи: які надії на врожай?

У моєму підпорядкуванні нині три кластери Групи компаній «Агро-Регіон» – Київський, Житомирський та Чернігівський, що в цілому налічують близько 40 тис. га. Із них озимі під урожай 2025 року займають 32% площ: озимого ріпаку посіяли 5 тис. га, озимої пшениці – 7,4 тис. га. Залежно від області, умови для сівби озимих та їхнього подальшого розвитку відрізнялися. Зокрема, у Житомирському кластері впродовж серпня-вересня періодично випадали опади, тож ми отримали дружні рівномірні сходи озимого ріпаку, який нині чудово розвивається. Озима пшениця тут також у гарному стані, посіви входять у зиму в оптимальній фазі – 2-3 продуктивних стебла.

Утім, зовсім інша ситуація на Київщині та Чернігівщині. Коли настали оптимальні строки для сівби ріпаку, ми мали дефіцит вологи в ґрунті, адже на той момент уже 1,5 місяці не було дощу і стояла аномальна спека. Тож не вдалося навіть досіяти заплановане. Крім того, в Київському кластері отримали нерівномірні сходи, і наразі вже близько 30% посівів ріпаку списали, бо надії на урожай немає. На Чернігівщині працюємо здебільшого на піщаних ґрунтах, які погано втримують вологу, тож і там доведеться пересівати щонайменше 20% площ. В цілому стан посівів ріпаку нині найгірший за всі п’ять років, що ми займаємось вирощуванням цієї культури. 

Звісно, що є посіви ріпаку і в гарному стані, адже рівномірність сходів залежала від багатьох чинників: типу ґрунту, запасів вологи, рельєфу поля. Наприклад, у нас є поля, які розташовані в низинах. Там волога зберігається краще, тож і сходи отримали кращі. Велику роль грає також технологія сівби. Ми зі свого боку зробили все від нас залежне, що мінімізувати вплив посухи. Зокрема, для сівби використовували сівалку точного висіву HORSH Focus, щоб отримати кращі сходи, менше обробляти ґрунт і, відповідно, не пересушувати його. Де застосовували оранку, намагалися здійснювати всі заходи з обробітку ґрунту одночасно, коли плуг, культиватор та сівалка йдуть одне за одним з мінімальним розривом між проходами, щоб зберегти вологу. Але, на жаль, не існує таких агрономічних заходів, які зберегли б вологу у верхньому шарі ґрунту, коли майже два місяці тримаються аномально високі температури повітря й немає продуктивних опадів.

Відтак, ми провели моніторинг і визначили, з якими посівами є сенс працювати, а які навесні будемо пересівати ярими (соняшником, соєю або кукурудзою, залежно від масиву та історії поля). Тож на полях, де ріпак має потенціал, досягнув оптимальних для перезимівлі фаз розвитку, ми провели весь комплекс заходів із догляду посівів. Звісно, на рекордну врожайність ріпаку ми поки що не сподіваємось, адже гарний потенціал урожаю нині маємо лише в Житомирському кластері. Та в цілому ситуація не критична.

Щодо озимої пшениці, у Київському та Чернігівському кластерах ми повністю всю її посіяли в суху землю. Сіяли з 5 вересня по 1 жовтня, мінімально обробивши ґрунт на глибину 3-4 см. Через великі масиви площ, що підлягали сівбі, чекати дощу не було змоги. Але вже в кінці першої – на початку другої декади жовтня отримали сходи, і нині пшениця в досить доброму стані. Звісно, стан посівів не найкращий, але схожі умови були й торік: у Житомирському кластері на момент сівби вологи було достатньо, а в Київському та Чернігівському ґрунт був повністю сухий. Та в результаті ми отримали гарний урожай озимої пшениці: на Київщині – 7 т/га, а подекуди й 7,8 т/га, на Житомирщині – 8 т/га. Урожай пшениці дуже залежить від умов зимово-весняного періоду, тож тут може бути як рекорд, так і антирекорд. З досвіду – бували роки, коли станом на зараз ми мали й гірші посіви, але отримували високі врожаї. Тому тут складно щось прогнозувати, та принаймні ми маємо шанс отримати гарний результат.

Нині ніяких доглядових заходів на посівах озимої пшениці не проводимо. Бур’янів на полях немає, а де зійшла падалиця соняшнику, з морозом вона загине. Розвитку шкідників та хвороб теж не фіксуємо, адже робили якісне протруювання насіння. Азотними добривами восени пшеницю не підживлюємо, а лише навесні, а ось калій та фосфор вносимо за результатами аналізів ґрунту. Якщо є значна нестача калію чи фосфору і потрібні великі норми, ми диференційовано вносимо його розкидним способом, а якщо потреба невелика, даємо ці добрива в рядок разом з посівом.

В цілому, якщо характеризувати цей рік за агрокліматичними умовами, він мав і багато переваг, зокрема, що стосується суми ефективних температур. Тепла, на відміну від попередніх трьох років, було достатньо. А це не менш важливо для врожайності, як достатня кількість вологи. Так, наприклад, кукурудзу на Житомирщині ми збираємо практично в базовій вологості з урожайністю понад 11,5 тонн, а це вище від середніх багаторічних показників. Тому я вважаю, що нарікати на погоду не варто у наших регіонах. Натомість треба коригувати технології так, щоб мінімізувати вплив погоди на результат.