Запуск корів і сухостійний період є одним із критичних періодів у житті корови. Період сухостою дуже важливий, оскільки у цей час оновлюються епітеліальні тканини молочної залози для наступної лактації. Будь-які відхилення в сухостійний період негативно впливатимуть на здоров’я корови та виробництво молока після отелення.
Для оптимального виробництва молока період сухостою має тривати щонайменше 60–40 днів. Якщо він становить менше за 40 днів, виробництво молока знизиться.
Три стадії змін у молочній залозі
У перших два тижні після запуску відбуваються фізіологічні зміни вимені (інволюція), коли після припинення доїння секреція молока зменшується й зрештою припиняється. Слизова оболонка вимені регресує (зменшує активність і стає меншою), канал соска закупорюється кера тином.
Упродовж другого періоду, який можна схарактеризувати як стабільний стан після інволюції, вим’я вже не змінюється, активна секреція відсутня. Тривалість цього періоду залежить від тривалості загального сухостійного періоду, оскільки тривалість першого й третього періодів фіксована. Саме впродовж періоду стабільного стану відбувається відновлення, що дає змогу максимально виробляти молоко в майбутньому.
Третій період на початку лактації триває близько двох тижнів, починаючи від отелення. Починає вироблятися молозиво, починає працювати механізм лактації, вим’я збільшується, а слизова оболонка стає активною.
Труднощі перехідного періоду
Сучасним генетично високопродуктивним коровам стає все складніше в період переходу від лактації до сухостою з погляду здоров’я та комфорту. Коли корову потрібно запускати, її продуктивність може становити понад 20 л молока на добу. Це робить практично неможливим досягнення цільового показника — 15 л і менше на момент запуску корови для зниження ризиків захворювання на мастит.
Різке припинення доїння, особливо високопродуктивних молочних корів, може суттєво збільшити ризик виникнення нових інтрацистернальних інфекцій. Водночас саме сухостійний період має вирішальне значення для їх лікування та профілактики. Природний процес відновлення вимені сам собою усуне деякі інфекції в період відпочинку, але цей процес перебігатиме набагато ефективніше у поєднанні з лікуванням антибіотиками.
Приблизно 60% випадків раннього лактаційного маститу виникають у період сухостою, тому дуже важливо запобігти виникненню нових інфекцій до отелення й вилікувати наявні.
Одним із чинників ризику є вироблення молока в молочній залозі вже після припинення доїння. Коли молоко накопичується у вимені, підвищений тиск вимені може спричинити підтікання молока із сосків. Це може призвести до колонізації вимені мікроорганізмами, що збігається зі зниженням природної захисної активності молочної залози.
Після запуску корів у сосках вимені утворюється кератинова пробка, що закриває сосковий канал. Утім, у деяких корів кератинова пробка в каналі соска не утворюється впродовж усього періоду сухостою. Разом зі сфінктерами кератинові пробки є першим бар’єром на шляху інфекції. Однак, як показали численні дослідження, у високопродуктивних корів формування кератинової пробки в отворі соска сповільнене.
Підвищений тиск у вимені після припинення доїння спричиняє дискомфорт у корів, що призводить до змін у поведінці корів, особливо небажання лежати й відпочивати.
Підготовка корови до сухостою
Дуже важливо зосередити увагу на керуванні годівлею до початку третього періоду лактації, тобто приблизно за 1–2 місяці до запуску, щоб корови досягли трохи більше як 3,5 цільового бала вгодованості.
Для комфортного запуску корови, її продуктивність має бути меншою за 15 л молока на день запуску. Цього можна досягнути, поступово скорочуючи споживання корму, але не зменшуючи доступність води. Після досягнення цього показника корову можна відразу відправити на відпочинок.
Зазвичай високопродуктивні корови отримують багато концентратів у раціоні, що, своєю чергою, призводить до підвищення кислотності в рубці. Підвищена кислотність подразнює рубець й ушкоджує його епітелій, руйнуючи абсорбційну здатність та імунологічну бар’єрну функцію. Щоб відновити й оновити епітелій, потрібен раціон із високим умістом клітковини. Потреба енергії у цей період низька, тому вміст вуглеводів, що швидко розкладаються, має бути мінімальним. Кормосуміш має бути максимально однорідною, щоб усунути сепарацію корму тваринами. Не можна забувати й про мінеральну годівлю, яка, зокрема, відіграє вирішальну роль у підтриманні імунітету, роботі ферментної системи організму та інших органів.
Сьогодні є два методи, за якими провадять запуск: одномоментний або поступовий.
Поступовий запуск (його ще називають «запуск за методом Крафтборнера») полягає в поступовому зниженні частоти доїння й одночасному обмеженні кількості концентратів у раціоні, зниженню його поживності. Тривалість поступового запуску становить 7–14 днів і залежить від продуктивності тварини. У перші дні знижують кількість доїння до одного, потім доять через день, знижуючи продуктивність до 8–10 л/день. Видоювати корову у цей час потрібно повністю, недодоювання категорично не рекомендується. Уважається, що поступовий запуск для корови більш травматичний, бо резистентність тканин вимені у цей період знижена, відтак через відкритий сосковий канал може проникнути патогенна мікрофлора і спричинити мастит.
Одномоментний запуск (консервація вимені) проводять вранці після доїння. За 3–5 днів до дати запуску тварини проводять тести на мастит. Тих корів, що відреагували на субклінічний мастит або виявили клінічну форму, лікують антибактеріальними препаратами. Здоровим тваринам запуск проводять із застосуванням внутрішньоцистернальних препаратів. Після їх уведення соски обробляють спеціальними засобами, що утворюють захисну плівку.
Спочатку після різкого припинення доїння у вимені наростає сильний внутрішній тиск, через який секреторні клітини вимені припиняють секрецію молока. На 3–4-й день настає фаза реабсорбції, коли молоко з тканин вимені починає всмоктуватись у кров, тиск у тканинах вимені знижується, молочна залоза стає м’якою, у сосковому каналі формується кератинова пробка, що захищає тканини вимені від патогенів.
Протягом першого тижня сухостою щодня оглядають вим’я корови. У разі виявлення набряку, почервоніння, підвищення температури починають лікувати мастит — здоювати корову категорично не рекомендується.
Як знизити надої
Поступове зниження надоїв перед запуском, що досягається за допомогою таких заходів, як скорочення кількості щоденних доїнь, зменшення кількості корму може пом’якшити деякі наслідки, пов’язані з різким припиненням доїння у високопродуктивних молочних корів. Однак усі ці заходи є недостатніми й економічно не виправданими — потрібні альтернативні варіанти для зниження надоїв молока, щоб полегшити менеджмент високопродуктивних молочних корів, які йдуть у запуск.
Нещодавні дослідження показали, що застосування ацидогенних болюсів у період запуску корів також знижує надої молока і пропонується як альтернативна стратегія для зниження надоїв перед запуском без кардинальних змін у годівлі або менеджменті доїння.
Ацидогенні солі є сильними підкислюючими агентами, які спричиняють короткочасний метаболічний ацидоз (не порівнювати з ацидозом рубця), таким чином знижуючи виробництво молока в молочних корів. Утім, за 1,5–2 доби закислення закінчується, рН повертається до норми.
Легкий і тимчасовий метаболічний ацидоз, спричинений уведенням ацидогенних болюсів, еквівалентний результатам, отриманим за годівлі раціонами з негативним ВКАБ, тобто різницею катіонів й аніонів, що не впливає на загальну кількість часу жування та загальний стан здоров’я молочних корів.
Виробництво молока знижується безпосередньо як через зміну кислотно-лужного балансу, так і додатково, з огляду на зменшення споживання сухої речовини. Уведення ацидогенних болюсів із таким складом, наприклад, як «МОЛКАМ® БОЛЮС для ЗАПУСКУ корів», призводить до зниження споживання сухої речовини та зниження виробництва молока.
У корів, що отримують ацидогенні болюси, спостерігається зниження молочної продуктивності, менше виникає набряків і підтікання молока, знижується тиск вимені протягом перших двох днів після введення болюсів. Приблизно на 20% знижується частота випадків клінічного та субклінічного маститу. Корови стають менш активними, більше лежать і відпочивають протягом першого тижня сухостою, що є добре відомим і важливим показником комфорту корів.
Уведення ацидогенних болюсів перед запуском корів можна застосовувати як альтернативну стратегію керування для полегшення переходу в сухостійний період.
The Ukrainian Farmer
