Які особливості осіннього підживлення озимого ріпаку

Брак поживних речовин під час формування точки росту провокує зменшення зачатків гілочок озимого ріпаку, накопичується менша кількість кріозахисних речовин (цукрів, крохмалю тощо), слабко розвивається корінь, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Для забезпечення ріпаку азотом, фосфором і калієм найчастіше застосовують нітроамофоску, яку вносять під основний обробіток ґрунту. Кількість нітроамофоски може коливатися від 180 до 220 кг/га фізичної маси.

Восени найдоцільнішими є позакореневі підживлення, які спрямовані не на витягування рослини, а на збільшення сформованих органів. Слід сказати, що надлишок азоту провокує надмірний ріст рослин, спричинює подовження вегетації, що є небажаним в осінній період.

Рослина стає не підготовленою до зимового періоду й дуже вразливою до морозів, особливо перших. Це є критичним у разі сильних морозів за відсутності снігового покриву.

Раніше повідомлялося, як підживлення озимого ріпаку впливає на його перезимівлю та які оптимальні норми підживлення ріпаку.