Системна робота
У господарстві «Сосонівка-агро» поступово переходять до масового застосування біологічних препаратів.
З біопрепаратами в рослинництві працювати складно й водночас цікаво, адже ця робота потребує неабияких знань, розуміння процесів, що відбуваються на мікроскопічному рівні — у ґрунті, в рослині, розуміти зв’язок між різними формами мікро біоти та рослиною. Врешті-решт, знання, системний підхід і терпіння дають бажаний результат. Саме так працюють із біопрепаратами в ТОВ «Сосонівка-агро» на Харківщині. Про свій досвід біологізації виробництва розповів директор господарства Іван Почкай.
— Пане Іване, чимало аграріїв не наважуються застосовувати біопрепарати, принаймні на великих площах, або ж, раз спробувавши й одразу не отримавши бажаного результату, відмовляються від них. Як ви дійшли висновку, що біопрепарати — це ефективно?
— Я теж починав із малого — випробував біопрепарати у власному садку, пересвідчився у їхній ефективності й от уже років сім-вісім постійно їх застосовую в полі. Починав із захисту персика, якого маю чималі насадження. Його основна хвороба – кучерявість листя, яка різко знижує врожайність або взагалі може залишити ні з чим, а головне – послаблює насадження. Захистити дерева хімічними препаратами, спираючись на власний досвід, скажу вам – непросте завдання. Яких тільки систем захисту не випробовував, а хвороба все одно проникала, тією чи іншою мірою, залежно від примх погоди. Однієї весни спробував включити в систему захисту біопрепарати. З’ясувалося, що після сумісного використання хімічних та біологічних препаратів, наданих «Інноваційною компанією «Біоінвест-Агро», персик, хоч і уражався кучерявістю, але це ураження було не настільки значним і період відновлення дерев був значно коротшим – а головне, я завжди з урожаєм.
За роки сумісного використання хімічних та біологічних продуктів помітне значне зниження інфекційного фону – дерева менше уражуються та швидше відновлюються після хвороби. Відтак познайомився з керівником компанії Андрієм Литовченком, його колегою — мікробіологом Людмилою Білявською, і з’ясувалося, що науковці мають також схеми обробки польових культур. Тож ми щороку в господарстві потроху почали досліджувати біопрепарати Аверком-Н, Фітовіт, Регоплант, Споразин, кілька модифікацій БіоСтимІксу, а цього року вже перейшли до масового застосування. Тепер працюємо з біоінсектицидами, біофунгіцидами, стимуляторами росту на основі металоболітів корисних грибів, амінокислот і гуматів.
Зокрема, маємо невелике поле пшениці, де застосовуємо тільки біопрепарати, починаючи від протруювання насіння. Цього року в інших господарствах уже провели по дві фунгіцидних обробки пшениці, ми тільки плануємо це робити й тільки тому, що погода дуже нестабільна, на всі технологічні операції бра кує ресурсу й часу. Адже біопрепарата ми треба раз на два тижні обробляти посіви, а для цього треба технічні засоби. Тож не хочемо ризикувати. Все-таки хімічний метод хоч і більш затратний, але радикальний, його результат одразу видно. Окрім того, з хімічними продуктами простіше, адже можна на 30 днів (у середньому) зробити перерву в обробках, перекинути техніку на інші культури. До того ж поруч — фермерські поля, де їхні власники або взагалі не захищають свої посіви або роблять це неправильно, то ми, підстраховуючись хімічними обробками, намагаємося таким чином убезпечити свої поля від поширення шкідників і хвороб.
На соняшнику та кукурудзі також застосовуватимемо біопродукти. Особливо на кукурудзі. От торік проводили дослідження: застосовували на кукурудзі біооптимізатор живлення рослин і біодобрива різних компа ній, зокрема й біостимулятор Рего плант «Агробіотех» у баковій суміші з гуматами та біологічним прилипачем ЕПАА-10, і побачили різницю. Спершу — на супутникових знімках індексу NDVI: дві ділянки, оброблені іншими препаратами, вигідно відрізнялися від ділянки, обробленої біологічно-актив ним комплексом, але коли комбайн зайшов у поле, то найвища врожайність була саме на цій ділянці. Повірити не могли. Так, суміш препаратів Регоплант, БіоСтимІкс і ЕПАА-10 ненаганяла вегетативну масу, але, на мій погляд, давала можливість рослині наростити потужну кореневу систему, яка сприяла забезпеченню її вологою, поживними речовинами та формуванню вищого врожаю.
— З чого ви починали біологізацію виробництва?
— Із захисту соняшнику, якого в нашій сівозміні багато. Основна хвороба соняшнику — сіра гниль. Її збудники зберігаються на рослинних рештках у вигляді склероцій і уражують рослини впродовж усього вегетаційного періоду. Після збирання соняшнику ми проводимо поверхневий обробіток ґрунту, тож попросили Андрія Литовченка і Людмилу Білявську зробити препарат із мікроорганізмами, які б розкладали рослинні рештки, на яких паразитує збудник сірої гнилі, щоб йому нічим було живитися, а також знищували самого збудника. І вони приготували таку суміш — комплекс БіоСтимІкс Нива з Активатором. Після збирання соняшнику ми сіяли озиму пшеницю, отри мали сходи й ще за низьких температур обробили сходи пшениці у фазу 2–3 листки та ґрунт такими сумішами. Тобто застосовували комплексний під хід: вбивали збудників сірої гнилі на рослинних рештках, а також на ґрунті.
Після соняшнику й пшениці в нашій сівозміні різні культури — кукурудза, яра пшениця. Проте ми помітили загальне поліпшення фітосанітарної ситуації в полі. Один рік у нас до 40% соняшнику до збирання просто впало від сірої гнилі, а 2022 року, після дворічної роботи біопрепаратами, тільки 10% посіву було уражено сірою гниллю, хоч рік видався дощовитий, погода сприяла, щоб розвиток хвороби був максимальним.
— Ефективність роботи біопрепаратів залежить від погодних умов, що, до речі, також стримує аграріїв широко ними користуватися. Як ви «узгоджує те» з погодою свою роботу?
— Для роботи в несприятливих умовах є метаболічні препарати, на які погода мало впливає. Як пояснює Людмила Білявська, метаболічні біопрепарати — це витяжка з мікроорганізмів-стрептоміцетів, що формує системну стійкість рослин до будь-якого стресу, регулює ріст і розвиток, контролює патогени, шкідників і нематод, а також створює сприятливу мікробіоту в ґрунті. Метаболічні препарати від препаратів на основі живих мікроорганізмів відрізняються тривалим строком застосування та зберігання протягом 2–3 років. Ми звикли, що, наприклад, хімічним препаратом краще не працювати за температури понад 25 градусів, натомість метаболічним — можна навіть за температури до 40 градусів.
Дуже велика перевага біопрепаратів, як порівняти з хімічними, у безпечності для бджіл. У наших умовах це особливо важливо, адже наші поля часто лежать недалеко біля населених пунктів, і селян дуже турбує це питання.
З досвіду скажу, що з біопрепаратами краще працювати профілактично, бо корисним мікроорганізмам потрібен певний час, щоб розселитися, почати пригнічувати й знищувати патогени, не давати шкідникам розвиватися. Якщо наперед не спрацював, може бути запізно, шкідники можуть серйозно пошкодити посіви. У такому разі хімічні інсектициди виграють — вони радикальніші, діють швидко, хоч і завдають більше шкоди довкіллю. Тому біологізація має бути системною.
— З якими культурами простіше починати працювати біопродуктами?
— Я б після соняшнику сіяв пшеницю, і якщо врожай пшениці добрий, лишається багато соломи, її треба обробляти поліпшувачами ґрунту. Однозначно — в пріоритеті кукурудза, адже після неї лишається багато рослинних решток. Для нашої посушливої зони це особливо актуально, інакше велика маса целюлози в ґрунті заважатиме нормально розвиватися наступним у сівозміні куль турам. По соняшнику слід застосовувати поліпшувач ґрунту з посиленою формулою боротьби з хворобами. Тобто таким чином можна працювати по всіх культурах, по пожнивних рештках, де зберігаються збудники хвороб.
Важливий елемент — протруювання насіння біологічним протруйником. Як відомо, сажка — найстрашніша хвороба пшениці. Хімічне протруєння насіння починалося саме з боротьби із сажкою. Хвороба підступна — її довго не видно, а коли пшениця викинула колос, з нею вже не поборешся. Але поки що на нашій пшениці, насіння якої протруїли біологічним протруйником, сажки не видно.
— Чи підраховували ви економічну вигоду від застосування біопрепаратів, як порівняти з хімічними? Чи вдалося зменшити кількість унесених мінеральних добрив?
— Вдалося. Торік придбали системи прикореневого внесення рідких добрив Y-Drop, щоб зменшити норми внесення КАС. Раніше під час сівби вносили по 100 л/га КАС і потім двічі підживлювали КАС по 100 л/га. Тепер почали додавати біоактиватор КАС, який стимулює мікробіоту в ґрунті й пригнічує токсичну дію КАС на саму мікробіоту, а норму КАС зменшили до 70 л/га за одну обробку. І незрозуміло, звідки взявся врожай за 10 т/га — раніше вносили по 300 л/га КАС, а тепер по 210 л/га. Це доводить, що біопрепарати працюють.
— Проте, як ви самі зазначали, потрібно частіше проводити обробки посівів. Економіка не надто економна…
— Це якщо «гасити пожежу». А якщо працювати системно, починаючи з обробки стерні для очищення ґрунту від патогенів, протруювання насіння, то з кожним сезоном інтервал між обробками збільшується. Як я вже казав, за короткий термін «біологія» не встигає запрацювати на повну, бо навколо рослини багато шкідливих об’єктів, зокрема на сусідніх полях, за якими не надто ретельно доглядають, — усі шкідливі організми мігрують до нас. Потрібна системна робота.
— Нині аграрії завершили посівну. У яких умовах вона проходила у вашому господарстві, чи вдалося все зробити, як планували?
— Ми закінчили посівну 17 травня, посіявши соняшник. Нинішня весна видалася ранньою й прохолодною, і я радий, що не піддався поширеним настроям чим раніше вийти в поле і не поспішав сіяти. То маємо тепер добрі сходи.
Той, хто рано посіяв кукурудзу 1 квітня, двічі програв, адже в нього ще й ґрунтовий гербіцид не спрацював через холоди, тепер посіви в бур’янах. У нас є поля, де ми не вносили ґрунтовий гербіцид, натомість провели дві культивації та два боронування, і наша кукурудза стоїть чиста. Тому спрацював принцип: не поспішати, а ретельно під готувати площу під сівбу культур, зберегти вологу, зменшити конкуренцію між рослинами й таким чином дати потужний старт рослині.