Україна може зайняти до 20% європейського ринку біометану
Відсутність закону про особливості митного оформлення біометану була основною перешкодою для експорту такої продукції. Наразі парламент ухвалив у другому читанні та в цілому 297 голосами законопроєкт №9456, який набуває чинності після підпису Президента. Щоправда, в Перехідних положеннях вказано, що Кабінету міністрів та інші органи виконавчої влади мають три місяці на приведення своїх документів у відповідність до закону. Зокрема, потрібно внести зміни до двох наказів Мінфіну про митне оформлення газів, які передаються трубопровідним транспортом і про товари, які належать до компетенції енергетичної митниці. За прогнозом Мінфіну, після набуття чинності законопроєкту №9456 їм потрібен місяць для внесення необхідних змін до Наказів та їх затвердження. Більше юридичних перешкод для експорту біометану немає. Тому вже з травня вже може розпочатися експорт українського біометану.
За нашими даними, наразі до експорту готові три заводи: «Галс Агро» на Чернігівщині продуктивністю 3 млн куб. м. біометану на рік, «Vitagro» з аналогічною продуктивністю і «Теофіпільська енергетична компанія» на Хмельниччині продуктивністю 56 млн куб. м. біометану на рік.
Ще кілька заводів дуже близькі до цього. Це ще один завод «Галс Агро» на Київщині (продуктивність 3 млн куб. м. біометану на рік) та «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» на Вінниччині (12 млн куб. м. біометану на рік). Щоправда, останні збираються транспортувати біопаливо не трубопроводом, а експортувати його у зрідженому вигляді (LNG). Для цього вони закупили і вже змонтували систему збагачення біогазу й монтують систему охолодження.
Наразі в Україні налічується понад 80 біогазових установок, які виготовляють біогаз й надалі виробляють з нього електроенергію. Зараз, коли відкривається опція біометану, фактично всім їм стає вигідно конвертувати біогаз в біометан, добудувавши модулі збагачення. Адже це економічно вигідніше, ніж виробництво електроенергії з біогазу. Тому, думаю, що коли стартує експорт біометану, кілька десятків проєктів з існуючих біогазових буде конвертовано. Також, скоріш за все, з’являтимуться й нові проєкти, які будуватимуть з «нуля» біогазові заводи. Зокрема, у «Vitagro» є розробки п’яти нових проєктів, які будуть реалізовані у разі налагодження експорту біометану.
Чому галузь чекала на можливість експорту? Адже внутрішні ціни на біометан визначаються вартістю природного газу в Україні. Тобто дорожче за «блакитне паливо» біометан всередині нашої країни продати неможливо. Наразі ціна біометану становить близько 300 євро за 1 тис. куб. м. Собівартість виробництва біометану залежить від розміру установки і вартості сировини й у середньому становить 600-800 євро за 1 тис. куб. м.
Щоб працювати рентабельно, потрібно продавати біометан мінімум по 900 євро за 1 тис. куб. м. І така ціна в Європі є. Адже у країнах ЄС вона складається з вартості природного газу і премії.
Ціна природного газу в Україні зазвичай на 10% дешевша, ніж в Європі. А ось премія залежить в першу чергу від виду сировини.
Найбільша премія, коли ви працюєте на гноївці з ВРХ, свиней та курячого посліду. Вона доходить до 1 тис. євро за 1 тис. куб. м. біометану. Другий вид сировини – відходи рослинного походження: солома, стебла кукурудзи і так звані покривні культури, в тому числі силос кукурудзи, якщо він вирощується в проміжку між основними культурами. У цьому разі він не буде конкурувати з продуктами харчування. Тільки у цьому випадку він буде прирівнюватись до відходів. Для такого типу сировини премія становить близько 500 євро за 1 тис. куб. м. біометану. Й навіть з такою премією є рентабельність, особливо для великих проєктів.
Останній вид сировини – це те, що конкурує з продуктами харчування та кормами. Зокрема, мова йде про силос кукурудзи як основної культури, а не покривної. Це не стимулюється Директивами ЄС й такі продукти не належать до відходів, відповідно, там премія на рівні 100-200 євро за 1 тис. куб. м. біометану. І хоч з силосом зручно працювати, але ціна на біометан із такої сировини не буде високою. Проте його і далі будуть використовувати для виробництва біогазу, але перероблятимуть на електроенергію.
Боятися того, що в Україні спостерігатиметься перевиробництво біометану й відбудеться його перенасичення на європейському ринку, не варто. Адже ринок ЄС глибоко дефіцитний. Ураховуючи те, що Євросоюз ухвалив політичне рішення стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року й мінімізувати викиди парникових газів, відмовившись від спалювання викопних палив, Європа має замістити природний газ на відновлювальні аналоги, якими є біометан, зелений водень і синтетичний відновлювальний метан. Біометан, на відміну від зеленого водню та синтетичного відновлювального метану, вже виробляється й присутній на ринку. Зараз у ЄС виробляють 4,2 млрд куб. м. біометану на рік, а в 2035-му поставили за мету виробляти 35 млрд куб. м. на рік. А на 2050-й рік розглядаються плани щодо виробництва 100-180 млрд куб. м. біометану на рік. Відповідно, це буде експоненційне зростання виробництва. Щоправда, там порахували, що із існуючими темпами виробництва вони відстають від планів й до 2030 року зможуть виробляти близько 20 млрд куб. м. біометану на рік. І цю нішу може зайняти Україна – там немає конкуренції й ніхто не буде перешкоджати проникненню нашої продукції на європейські ринки. Ми оцінюємо, що до 20% ринку біометану в ЄС може зайняти Україна.