Як обрати форми сидерації для різних природно-кліматичній зон

Сидерація ефективна в будь-якій природно-кліматичній зоні України – усе залежить від форми сидерації та підбору, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Для зон із посушливим кліматом і нестійкого зволоження доцільна основна (самостійна) сидерація (отава багаторічних трав, зайнятий пар, підсівна сидерація). Для зон достатнього зволоження і на зрошуваних землях рекомендовано проміжну сидерацію: післяукісна (після багаторічних трав, кукурудзи на силос) і післяжнивна, що забезпечує спільне застосування соломи й вирощеної по ній зеленої маси сидератів.

Набір сидератів різноманітний – від окремих культур до 3-4-компонентних сумішей. Надається особлива увага фітосанітарам – озимому житу, хрестоцвітим, пелюшці в посівах із вівсом.

«Уведення в сівозміну проміжних сидеральних культур, беззаперечно, позитивно впливає на стан агроценозу, забезпечує збереження вологи, здійснює безперервний біологічний колообіг біогенних елементів, які не втрачаються внаслідок вимивання й ерозійних процесів, що інтенсивно відбуваються, коли поле вільне від рослинності», – йдеться в повідомленні.

Крім того, культура сидерації, особливо в поєднанні із соломою, забезпечує ґрунтові мікроорганізми енергетичним матеріалом у вигляді вуглецевих сполук, що, своєю чергою, позитивно впливає на утворення лабільних форм органічної речовини й перешкоджає надлишковій мінералізації гумусу.

Нагадаємо, урожайність озимого ріпаку зростає завдяки підсіву сидератів.