Точка зору 30 листопада 2022

Про безпечну упаковку

експерт Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» (EU4SaferFood)

Практично щоразу, коли ми купуємо або споживаємо харчові продукти, ми маємо справу з пакувальними матеріалами або з іншими предметами, що контактують з харчовими продуктами. Тож безпечність харчових продуктів – це, зокрема, й безпечність матеріалів та предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

Донедавна питання, пов’язані з матеріалами та предметами, що контактують з харчовими продуктами, регулювалися Законом України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Таке регулювання було досить поверхневим і не враховувало ті вимоги, які вже багато років існували в ЄС. Саме тому цьогоріч у листопаді Верховна Рада ухвалила закон “Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами”, що має усунути наявні прогалини у законодавстві і запровадити європейські вимоги до таких матеріалів і предметів. Проаналізуємо основні новації.

Вимоги до матеріалів і предметів

Установлено загальну вимогу щодо необхідності дотримання правил належної виробничої практики (GMP) під час виробництва призначених для контакту з харчовими продуктами матеріалів і предметів. Вони не повинні переносити свої складові елементи у харчові продукти в тих кількостях, що здатні зашкодити здоров’ю людини, спричинити неприйнятні зміни у складі продукту чи зумовити погіршення його органолептичних властивостей. Водночас, як виняток, допускаються певні зміни, якщо вони не спричиняють порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Йдеться про здатність активних матеріалів і предметів, які містять у своєму складі навмисно включені компоненти, з їх допомогою чином подовжити граничний термін споживання продукту або підтримати чи покращити його стан.

Тоді як загальні вимоги стосуються всіх контактуючих матеріалів і предметів, спеціальні вимоги можуть затверджуватися щодо окремих груп таких матеріалів і предметів, до яких належать, наприклад, активні матеріали і предмети, інтелектуальні матеріали і предмети, клеї, іонообмінні смоли, пластик, друкарські фарби, регенерована целюлоза, лаки і покриття та інші групи матеріалів, визначені цим Законом. Спеціальні вимоги можуть включати в себе вимоги до чистоти речовин, які є компонентами активних матеріалів і предметів, загальні межі міграції (OML) складових елементів, специфічні межі міграції (SML) для окремих складових елементів або сукупні специфічні межі міграції (SML(T) для груп складових елементів у або на харчовий продукт, вимоги до забезпечення простежуваності, вимоги до письмової декларації про відповідність контактуючих матеріалів і предметів тощо.

Державна реєстрація

Дотепер не існувало чіткого механізму щодо державної реєстрації матеріалів, які контактують з харчовими продуктами (хоча її й передбачає Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”). Цей недолік виправлено в новому законі, яким закріплено механізм державної реєстрації речовин, що використовуються у виробництві контактуючих матеріалів і предметів, зокрема речовин, що включаються до активних та інтелектуальних матеріалів, а також процесів переробки пластику, що був у використанні та повторно використовується у виробництві матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами (далі – об’єкти державної реєстрації).

Основною і найбільш тривалою стадією цього процесу є наукова оцінка безпечності об’єктів державної реєстрації, яка може тривати до шести місяців з можливим продовженням цього строку ще до шести місяців. Для здійснення державної реєстрації до Міністерства охорони здоров’я України подається відповідна заява, реєстраційне досьє та його резюме, які містять необхідну інформацію для проведення державної реєстрації. Рішення про державну реєстрацію приймаються Міністерством охорони здоров’я України протягом одного місяця після отримання від уповноваженої особи науково-експертного висновку за результатами наукової оцінки. Цими рішеннями визначаються умови та/або обмеження використання відповідних об’єктів державної реєстрації.

Хоча саму держреєстрацію Міністерство охорони здоров’я України здійснюватиме безкоштовно, послуги уповноваженої особи з проведення наукової оцінки є платними. Втім, витрати нестимуть далеко не всі виробники пакувальних матеріалів, а лише ті, хто зацікавлений у виробництві та обігу зазначених у законі видів контактуючих матеріалів і предметів. На початковому етапі ще до набуття чинності цим законом Міністерство охорони здоров’я України має сформувати перелік речовин, дозволених для використання у виробництві контактуючих матеріалів і предметів та переліки речовин, дозволених для включення до активних та інтелектуальних матеріалів і предметів відповідно до законодавства Європейського Союзу. Ці переліки стануть частиною відповідного державного реєстру України. Це означає що відповідні речовини вважатимуться зареєстрованими, а отже вітчизняним виробникам контактуючих матеріалів і предметів, в яких використовуються ці речовини, не доведеться витрачати час і кошти на їх державну реєстрацію.

Декларація про відповідність

Ще одним важливим нововведенням Закону є вимога про супроводження деяких категорій контактуючих матеріалів і предметів письмовою декларацією про відповідність встановленим щодо них вимогам. Дана норма насамперед стосується активних та інтелектуальних матеріалів і предметів, які обов’язково мають супроводжуватися такою декларацією на всіх стадіях обігу, крім місць продажу кінцевим споживачам, незалежно від того чи контактують такі матеріали і предмети з харчовими продуктами. Крім того, вимога щодо супроводження письмовою декларацією про відповідність поширюється на інші контактуючі матеріали і предмети, стосовно яких встановлені спеціальні вимоги. Вимоги до змісту декларації про відповідність також встановлюються в спеціальних вимогах.

Декларація про відповідність фактично є способом забезпечити дотримання операторами ринку вимог, встановлених щодо окремих категорій контактуючих матеріалів, адже оператори ринку будуть зобов’язані надавати документи, що підтверджують відомості, зазначені у такій декларації, на вимогу контролюючого органу – Держпродспоживслужби.

Простежуваність

У новому законі знайшли відображення деякі уточнення щодо правового режиму простежуваності. Так, зокрема системи та процедури операторів ринку, що використовуються ними для забезпечення простежуваності, повинні давати змогу ідентифікувати не лише потужність з якої та до якої постачаються матеріали і предмети, а й за необхідності, компоненти і речовини, що входять до їх складу, враховуючи при цьому технологічні можливості операторів ринку. Крім того, передбачено, що контактуючі матеріали і предмети повинні бути належним чином марковані або ідентифіковані за допомогою відповідної документації та/або інформації, що супроводжує такі матеріали і предмети.

Маркування

Загальні вимоги до маркування прописані в Законі досить детально, а для окремих груп контактуючих матеріалів і предметів можуть встановлюватися і спеціальні вимоги.

Серед загальних вимог до маркування слід звернути увагу на норму Закону, яка вимагає супроводжувати матеріали і предмети, які на момент їх реалізації не контактують з харчовими продуктами, інформацією, що містить:

– слова «для контакту з харчовими продуктами» або спеціальне позначення щодо їх використання (наприклад «кавоварка», «пляшка для вина», «столова ложка» тощо), або графічний знак, ескіз якого наведено у додатку № 1 до Закону;

– спеціальні інструкції, яких слід дотримуватися для безпечного та належного використання матеріалів і предметів (за потреби);

– назву та адресу місцезнаходження оператора ринку, який здійснює виробництво, переробку та/або введення в обіг матеріалів і предметів;

– маркування, що дає змогу забезпечити простежуваність;

– для активних матеріалів і предметів – відомості про дозволене використання та іншу інформацію про використання, зокрема назву та кількість речовин, що вивільняються активним компонентом, для того щоб оператор ринку харчових продуктів, який буде використовувати матеріали і предмети, міг забезпечити дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а також законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, у тому числі в частині маркування.

***

Із набуттям чинності Законом України “Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами” за три роки ми матимемо більш цілісне та ефективне з точки зору захисту здоров’я споживачів законодавство про харчові продукти. А нові обов’язки – щодо держреєстрації речовин і процесів, які використовуються у виробництві відповідних матеріалів і предметів, декларування відповідності, маркування тощо – не повинні стати несподіваними для бізнесу, бо є достатньо часу підготуватися. Передбачено й перехідну норму, яка має пом’якшити адаптацію операторів ринку. Скажімо, вироблені до набуття чинності цим законом матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, можуть перебувати в обігу до закінчення строку (терміну) придатності. Отже, наприклад, якщо той чи інший пакувальний матеріал зі строком придатності 5 років буде вироблено, скажімо у 2025 році, він зможе перебувати в обігу до 2030 року.