Акцент у пріоритетах зміщується з розвитку на виживання
Коли почались бойові дії, я вивіз жінок і дітей на Західну Україну, а сам почав їздити в різні області й збирати всі наші замовлення. Усі працівники господарства залишилися на місці й за планом розкидали добрива, зокрема, під час обстрілів сусідніх населених пунктів. За 30-40 км від нашого села стояла колона із тисячі танків, були бої. Та українські захисники відтіснили ворожі війська й на Сумщині наразі відносно безпечно.
Наше господарство знаходиться близько за 10 км від українсько-російського кордону. З полями все гаразд, на щастя, їх не замінували, тому вони є безпечними для проведення всіх весняно-польових робіт. Зараз персонал працює і в територіальній обороні, і в полях. Й усі разом охороняємо угіддя.
Ми обробляємо близько 1200 га. Працюємо в основному за класичною технологією ґрунтообробітку, а подекуди – за мінімальною. Кілька тижнів тому підживили озиму пшеницю селітрою, а зараз розкидаємо під різні культури карбомід. Для цього використовуємо автоматичний розкидач Kuhn Axis 32 W, що вносить задану на комп’ютері норму за будь-якої швидкості. Він дуже зручний у використанні. Згодом плануємо його переобладнати під диференційоване внесення.
Також виконуємо закриття вологи шлейфовою бороною від A3Tech із шириною захвату 11 м. Із тракторів маємо вітчизняний ХТЗ і новий New Holland Т7070, що придбали торік. Далі частково будемо культивувати, зважаючи на те, наскільки якісно відпрацює борона. Наш Компактор АКПК-6 «Агромаш-Калина» обладнаний прикочувальними котками, що також сприяє утриманню вологи. Зазвичай культивацію виконуємо у день сівби або за день до цього.
Під ярі культури у нас відведено близько 900 га, а решту площ займає озима пшениця (300 га). Зараз будемо сіяти ячмінь, хоча не планували. У нашій структурі з ярини були соняшник, кукурудза та соя. Але у зв’язку з останніми подіями, зменшили посівну площу під кукурудзою в 4 рази. Зокрема, таке рішення прийняли через те, що не маємо сушарки. Залишили насіння із раннім ФАО, надіємося, що зберемо зерно сухим. Наразі ми просто не розуміємо, як буде функціонувати елеватор, чи буде працювати залізничне сполучення з Сумами, бо деякі вузлові станції зруйнували, через що потяги курсують лише в регіоні.
Так, замість 300-400 га кукурудзи посіємо ячмінь, гречку та просо. Також збільшили посівну площу під соєю. Тобто, сіємо культури, що актуальні більше для внутрішнього ринку й ті, що можемо зібрати й без попереднього сушіння зберігати на складі. Що буде далі, та якими будуть ціни, поки ніхто не розуміє. Запаси зерна в Україні є ще на кілька років, а от що буде із зовнішнім ринком – невідомо.
Ячмінь сіятимемо вітчизняною 6-метровою сівалкою ASTRA 6 PREMIUM від Elvorti, соняшник і кукурудзу – сівалкою точного висіву СПМ-8 від «Велес Агро». Обидва агрегати можуть вносити й добрива разом з висівом.
Незабаром будемо вносити КАС на озимій пшениці. Для цього протягом 3-4 років використовували обприскувач BOGUSLAV, але нам його не вистачає. З ним працюємо на межі й усе встигаємо тільки завдяки професіоналізму нашого оператора. Та в разі якоїсь непередбачуваної ситуації, можемо не встигнути й порушити таким чином технологію. Тому придбали новий самохідний обприскувач New Holland Defensor. Я самостійно забрав його із Західної України, оскільки з логістикою поки що складно. Утім, не ризикнув везти новий агрегат одразу в господарство. Поки зберігаємо його в іншій області. Думаю потрібно зачекати приблизно місяць, щоб розуміти, чи буде деескалація конфлікту чи ні, й тоді вирішувати, що далі робити.
Також забрав із Вінниці наш автопілот. Ніхто із сервісних фахівців не хотів їхати в Сумську область. Відтак, спеціалісти проконсультували нас у онлайн-режимі, ми завантажили програму на телефон, все під’єднали й самостійно встановили автопілот на трактор.
Пальне завчасно замовили й оплатили, та працівники нафтобази відмовилися нам його доставити, ба більше, повідомили, що пальне не залишать, а будуть продавати й роздавати безкоштовно через небезпеку обстрілів. Тому ми взяли наші вантажівки, звичайні бочки для води й самі його забрали. Так, наразі забезпечені пальним приблизно на 60%. Його має вистачити на весняно-польові роботи, збір ранніх зернових, частково гречки та проса.
Запчастини для тракторів придбали із запасом на випадок дефіциту, як тільки почалися бойові дії. Зараз дещо надходить на Нову пошту, а щось я самостійно забираю з різних областей. Головне, що ми не під окупацією і маємо доступ до дилерських центрів. Та все ж є труднощі із постачанням обладнання. Ми оплатили нові 800-тонні ваги, що замовили в Харкові, але з відомих причин нам не можуть їх поставити, втім, коштів також не повертають. Також замовили в Харкові заправочну станцію з бочкою, яку теж не можемо отримати. Звісно, ми розуміємо надважку ситуацію, що виникла в регіоні, та через це витратили кошти, яких нам зараз дуже не вистачає.
Загалом протягом останніх двох років поповнюємо технопарк імпортною технікою, бо вітчизняні машини не завжди витримують навантаження й ламаються. Придбали сівалку, комбайн, обприскувач. Крім того, почали переходити й на точне землеробство. Попередньо замовили аналіз ґрунту, контури полів, вимірювання ущільнення ґрунту й невдовзі почнемо це робити. Так, маємо суттєві витрати. Якби знали, що буде війна, принаймні б заморозили переоснащення технопарку. А тепер не зовсім розуміємо, з чим йдемо в новий сезон і що отримаємо в результаті. Поки кошти є, витрачаємо їх на все необхідне, але яким чином вони повернуться – незрозуміло, адже наразі реалізації продукції немає, вона лежить на складах. У зв’язку з такою невизначеністю акцент у пріоритетах господарства зміщується із розвитку на виживання. Та ми розуміємо, що сьогодні всім важко й незважаючи ні на що, кожному потрібно виконувати свою роботу та працювати задля забезпечення продовольчої безпеки в країні й розвитку економіки.