Зростання чисельності мишей на полях стримують погодні умови

Агрокліматичні умови першої половини лютого (коливання добових температур повітря, опади у вигляді дощу, мокрого снігу, сталий, нерівномірний та вологий сніговий покрив), стримували зростання чисельності мишей ні шляхом розмноження, ні шляхом міграції у посівах сільськогосподарських культур.

Про це йдеться у звіті Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільгоспкультур.

Скрізьу посівах озимої пшениці розміщеної після стерньових попередників площа заселення мишоподібними гризунами становить 15-25% за чисельності 1-2 жилих колонії на гектар з 1,5-3 жилими норами.

В посівах озимини, розміщеної після кукурудзи та соняшника, шкідник обліковувався за чисельності 0,3-2 колоній на гектар. Чисельність гризунів у посівах озимої пшениці по парових попередниках становила 0,9-2 колонії на гектар з 1,2-4 жилими норами.

У посівах озимого ріпаку на 25-67% обстежених площ, середня чисельність шкідника становила 1-2 колонії на гектар з 1,4-6 жилими норами. У місцях резервацій, багаторічних травах та неугіддях обліковували 2-4, осередково до 5-6 (Волинська, Донецька, Луганська та Херсонська обл.) жилих колоній на гектар.

У західних, центральних та південних регіонах танення снігу призвело до затоплення від 7 до 30% нір мишоподібних гризунів, особливо у понижених місцях рельєфу (Волинської, Запорізької, Київської, Полтавської та інших областей). У видовому складі на площах зайнятих під озиминою переважає полівка звичайна, в інших стаціях – польова та лісова, осередково – курганчикова миші.

«Захисні заходи залишаються актуальними у вищезазначених та інших областях, де варто продовжувати відслідковувати чисельність та шкідливість гризунів і за наявності порогової чисельності (3-5 жилих колоній на гектар) здійснювати винищувальні заходи через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни», – йдеться в повдомленні.