До 40% овочівників відмовилися від другого обороту

Господарюємо у Водяному Кам’янко-Дніпровського району на Запоріжжі. На 3 гектарах плівкових теплиць у два обороти вирощуємо томати й огірки. Але чим далі, тим складніше щось прогнозувати. Усі наші зусилля нанівець зводять ціни. І на огірки, і на томати цього року вони були такими, що не змогли перекрити витратну частину. Огірок, приміром, оптовики брали практично по собівартості — 5-10 грн. А наш прибуток починається з ціни 15 грн/кг.

Як результат, більшість господарств, подібних до нашого, спрацювали в нуль або близько до нуля. Більше того, 30-40% тепличників, зваживши витрати й прибуток, на другий оборот взагалі нічого не саджали.

Утричі подорожчали пелети, якими ми опалюємо теплиці. А паливо – найвитратніша складова в ціні нашої продукції, адже розсаду помідорів першого обороту висаджуємо в теплиці в лютому. Піднялися ціни на плівку. Не кажу вже про добрива. Ціни на них підскочили цього року. На деякі більше, ніж уполовину. Не знаю, на що розраховувати у році наступному, коли через високу ціну на газ вартість добрив стане захмарною. Більшість імпортних водорозчинних міксів, якими ми користуємося, виробляється з наших українських складових. Виходить такий ланцюжок: газ здорожує українські добрива, вони – імпортні. Ми, підживлюючи ними свої овочі, отримуємо збиткову продукцію. Тобто прогнози песимістичні. Виробництва або консервуватимуться або закриватимуться. Я вже не кажу про продаж наших огірків і томатів на експорт. Від нього ми через нецікаву для нас ціну відмовилися два роки тому. А наразі й зовсім стаємо не конкурентоспроможними.