Як організувати живлення невкривного винограднику
Для підживлення винограду можна використовувати як мінеральні, так і органічні добрива. Азот, фосфор, калій, а також у менших дозах: кальцій, магній, сірка — це основні елементи живлення виноградної рослини.
Важливу роль у житті винограду також відіграють мікроелементи: цинк, бор, марганець, мідь, магній, молібден, кальцій, кобальт, йод, ванадій, залізо та інші. Дози використання елементів і мікроелементів залежать від якості ґрунту на винограднику.
Зараз є багато комплексних безхлорних водорозчинних добрив із різними комбінаціями (NPK), що містять у різному співвідношенні азот, фосфор і калій з додаванням мікроелементів. Їх використання більш раціонально й ефективно, тому що виміряти й розрахувати правильну необхідну кількість мікроелементів важко.
Вносять добрива, особливо малорухомі, на глибину розташування основної маси коренів виноградної рослини: близько 35–40 см завглибшки. Для цього на відстані 1–1,5 метра від штамба куща роблять канавку уздовж ряду або риють кілька ям навколо штамба.
Добрий результат дає внесення добрив під час поливу винограду. Основну масу фосфорних і калійних добрив можна вносити з осені, а азотні краще навесні з початком вегетації винограду. Під час внесення добрив із поливами дотримуються таких доз і співвідношень.
Під час першого весняного поливу (кінець квітня) додають: 100 г азотних, по 50 г калійних і фосфорних на 50–60 л води.
Під час другого поливу (після цвітіння і зав’язування ягід): 50 г азоту, 60–100 г калію і 60–100 г фосфору. У другій половині вегетації, з початку липня і далі азотні добрива не застосовують, а збільшують дозу калію і фосфору.
Третій полив із добривами (середина — кінець липня): 100 г калію і 50 г фосфору. Будь-яка схема застосування добрив не може бути догмою для повторення. Завжди слід стежити за станом виноградного куща і коригувати підгодівлі й поливи.
Поливи винограднику проводять не часто, але великою кількістю води. Приблизно раз на місяць виноград поливають із розрахунку 50–60 л води на кущ. Припиняють поливи винограднику за два тижні до збирання врожаю.
Гербіциди для боротьби з бур’янами я не застосовую. Вони тривалий час перебувають у ґрунті, часом до 3–5 років. Краще переорати міжряддя і просапати між кущами, ніж засмітити ґрунт залишками гербіцидів.
У серпні, коли дозріває врожай, застосування хімічних препаратів не допустимо, і тоді я використовую: колоїдну сірку — 100 г на 10 л води (від кліщів та оїдіуму), слабкий рожевий розчин марганцівки (від оїдіуму й сірої гнилі), сода кальцинована — 100 г на 10 л води (оїдіум), від шкідників — Актофіт.
Трохи про сумісність препаратів. Для того, що б зменшити кількість оброблень у виноградарстві, як і в садівництві, застосовують бакові суміші — змішування різних за дією речовин в одному обприскуванні. Наприклад, у розчин для обприскування розмішують один або два препарати від хвороб і шкідників, а також додають стимулятори росту й запліднення, підгодівлі.
Слід пам’ятати: препарати розмішують по черзі, без випадання осаду. Якщо ж у суміші утворилися пластівці або випав осад, застосування не допустимо.
Приготовану бакову суміш застосовують відразу. Обприскування треба проводити в ранкові або вечірні години в суху, безвітряну погоду. Застосування засобів захисту (одяг, окуляри, рукавички) — обов’язкове.
Розпилення розчину повинно бути у вигляді туману. Ретельно обприскують як верхню, так і нижню сторони листка, грози, пагони. Рясне стікання крапель по листку не допускається. У перші два-три роки, поки виноград не підріс, можливо вибірково обробляти тільки самі кущі, і витрата препарату на гектар буде в два-три рази меншою. Концентрацію розчину зменшувати заборонено. Надалі обробляють увесь виноградник і ґрунт. Витрачають препарат згідно з інструкцією в розрахунку на гектар площі.
Якщо після оброблень протягом двох годин пройшла сильна злива, то оброблення доведеться повторити. Також проводять додаткові оброблення від шкідників і хвороб після пошкодження винограднику градом. Використовують препарати від гнилей і грибів.