Головне:
Точка зору

Від самих тільки грошей пшениця не росте!

Ігор Брагінець
директор ПСП «Альфа-Агро»

 

З усіх різновидів бізнесу аграрний — найризикованіший. В інших сегментах спрогнозувати приблизний прибуток від інвестицій — звична річ. Тим часом в сільському господарстві непередбачуваних чинників у рази більше: погодні умови, зміни клімату, родючість землі. Буває, що один неправильно прорахований момент завдасть збитків для всього врожаю.

 

Сільгоспвиробники, як відомо, дотримуються агротехнологічних вимог відповідно до кліматичної зони, у якій обробляють ниву. Втім, нині внаслідок цілої низки природних і техногенних наслідків поради досвідчених агрономів минулого століття дуже часто «не працюють». Відтак це потребує зовсім іншого підходу до землеробства. Перш ніж інвестувати у вирощування агропродукції — навіть високомаржинальної — є сенс проаналізувати сучасні кліматичні умови й стан ґрунтів тих територій, де плануєте господарювати.

 

Буває, що далеким від сільського господарства людям, які взялися за аграрний бізнес, місцеві продавці МТР одразу пропонують надто витратні операції.

 

Нещодавно спілкувався з такими господарями, котрі вважали, що чим більше здобрять ґрунт селітрою, тим вищий урожай отримають. Однак за недостатньої зволоженості добрива діють негативно! Тож витрати й не виправдалися.

 

Безумовно, на засобах захисту рослин заощаджувати не варто, але й непродумані витрати — далеко не найкращий бізнес-хід.

 

Оптимальний вихід, як на мене, — радитися. Думка досвідченого господаря-сусіди може бути дуже доречною, коли треба об’єктивно оцінити ситуацію й ухвалити зважене рішення. Що ж до технології вирощування, то сьогодні пропонують багато різних варіантів. Аби найефективніше скористатися можливостями своєї ниви, є сенс відвідувати різноманітні дні поля, семінари й конференції та передусім зважати на думку практиків. Ви отримаєте багато практичних порад, ознайомитеся з дуже різним агродосвідом і, врешті, проаналізувавши усе це, робитимете свої висновки.

 

Я, до речі, теж розпочав свою агробізнесову стежку не відразу — після роботи в банківській сфері. Пригадую, як колись мені рекомендували досвідчені господарі: використовуй сорти й гібриди рослин відповідно до зони вирощування. Тож тепер і я раджу насіння озимих пшениці та ячменю брати від Миронівського інституту, а якщо працюєте на півдні — Херсонського чи Одеського. Логіка використання матеріалів дослідних і наукових інститутів, розташованих у вашій зоні, дуже проста. Насіння, вирощене такими установами на місцях, зорієнтоване на умови клімату, у яких розвиватиметься рослина. Найміть агронома, що горить своєю справою, — це зменшить ризики та збільшить якість виконаної роботи.

 

Що ж до препаратів, то копії ніколи не бувають кращими від оригіналів! Звісно, фірмовий засіб дорожче коштує, та все ж радив би новачкам, котрі лише починають свій бізнес в землеробстві, купувати виключно перевірені часом бренди. В їх продукції закладено більше інновацій, а тому ці ЗЗР якісніші, стабільніші й дають хороший результат. Щоб домогтися такого самого результату, застосовуючи генерики, потрібен великий практичний досвід і час, аби з’ясувати, як мовиться, у польових умовах, як і за яких обставин ці засоби захисту працюють.

 

На перші роки я рекомендую винаймати техніку спільно з місцевими фермерами, аби не ризикувати та не збанкрутувати. Врахуйте, що дилетанство завжди завдає збитків, а термін обороту коштів в сільському господарстві тривалий. Побачити свої помилки ви зможете лише через рік, тому не плануйте надмірних витрат. Від самих тільки грошей пшениця не росте!

Журнали