Агромаркет
Головне:
Точка зору

Ми шукаємо і знаходимо рішення, які дозволяють збільшувати обсяги зберігання зерна без збільшення витрат на цей процес

Олександр Жукотанський
керівник комбікормового і елеваторного напрямів МХП
Поділитись:

Багато підприємств взялися нині за будівництво нових повнотехнологічних елеваторів, яке потребує чималих коштів. На МХП ми знайшли рішення, що дозволяє зменшити витрати. За потреби в додаткових обсягах зберігання ми в будь-якому регіоні можемо швидко звести польові зернові станції, і вже маємо 11 таких станцій на території наших рослинницьких господарств у різних областях. 

Що це за станції? Фактично це міні-елеватори, які мають обладнання для приймання зерна з авто, чищення, сушіння, а також кілька оперативних місткостей, у яких зерно накопичується і звідки вантажиться для пакування в рукави. Таким чином, польові зернові станції виконують ту саму функцію, що й великі елеватори.  

У середньому одна така станція може прийняти й доробити за добу близько 1 тис. тонн, за сезон — 60–80 тис. тонн зерна, для зберігання якого не потрібно будувати дорогі силоси. На сьогодні собівартість одного металевого силосу зі спорудженням фундаменту, всіма металоконструкціями, необхідним транспортним обладнанням для завантаження й розвантаження становить близько 60 дол. США в розрахунку на кубометр зберігання. Таким чином, силосне сховище на 100 тис. кубометрів обійдеться у 6 млн дол. США. Інвестиції ж в організацію зберігання в полімерних рукавах набагато менші: операційні витрати становлять близько 150 грн за тонну зберігання зерна. 

Так, є певні незручності. Наприклад, кажуть, що неможливо пакувати зерно в рукави в дощі. Проте у дощ і аграрії в поле не виходять, збирання врожаю припиняється, а те зерно, що все ж надходить, можна тимчасово прийняти в оперативні місткості, які дозволяють накопичувати однодводенний запас збіжжя. Наш досвід доводить, що практично всю номенклатуру зерна, що вирощується в холдингу, — насамперед це пшениця, кукурудза, соняшник, соя — можливо без проблем зберігати в рукавах, не втрачаючи якість, строком до 6 місяців. Якщо правильно підготувати зерно до зберігання — почистити, висушити до стандартних показників, якщо не пошкодити його під час пакування, адже завантажується воно в рукави шнековими механізмами, тоді жодних проблем не виникає. 

Вузьким місцем на елеваторах є можливість вчасно доробляти зерно — чистити, сушити — під час збирання врожаю. Йдеться про ті 60, 70 чи 80 днів активного надходження збіжжя з полів в осінню збиральну кампанію. Кукурудза, соняшник, соя є для нас профільними культурами, і коли їхні шляхи перетинаються на під’їздах до елеваторів, буває складно все без затримок прийняти, доробити й закласти на зберігання. 

У гарячий сезон дуже важливо узгодити роботу зерновиробників, перевізників і самих елеваторів, щоб до них не утворювалися великі черги машин і в цих чергах не гаявся дорогоцінний час. Щоб позбутися цього, торік ми розпочали процес оцифровування виробництва. В полі під час завантаження в машину партія зерна отримує свій кодовий номер, і далі вже система веде цей номер через весь логістичний ланцюжок, обираючи для нього оптимальний і за відстанню, і за часом шлях. Усе це відбувається без участі людини. Так само автоматика «веде» партію зерна по елеватору, починаючи від в’їзду й до точки розвантаження, що дозволяє уникнути скупчення машин на ваговій, біля лабораторії, а світлофори на території вказують водію, коли і у який бік рухатися. 

Крім того, нещодавно ми почали впроваджувати систему SMART-керування елеватором із мобільних пристроїв. Для цього заплановано програму автоматизації обладнання, а також автоматизацію виробничих процесів, якими керував диспетчер. Ідея в тому, щоб зав’язати все це в єдиній системі керування підприємством, за якої директор зі свого планшета може в будь-який момент переглянути не лише поточний режим роботи елеватора, а й статистику роботи окремого обладнання — скільки пропрацювала та чи інша норія, скільки зерна вона транспортувала тощо. Аналізуючи цю інформацію, ми зможемо ухвалювати найефективніші рішення керування елеватором, які скоротять витрати, наприклад, зменшать кількість спожитої електроенергії на тонну зерна, виберуть оптимальний режим обробки, найменш травматичний для зерна тощо. 

Таким чином, ці нові впровадження допоможуть нам бути ефективними. Проте головне — ми заощадимо найцінніший ресурс — час. Сьогодні така система впроваджується на елеваторах нашого західного крила, але невдовзі ми поширимо її і на підприємства в інших регіонах. 

Поділитись: