Головне:
Точка зору

Аграрний пілотаж

Петро Мельник
виконавчий директор компанії Agricom Group

 

Усім, мабуть відомо, що траєкторію літака через певний час руху на певній швидкості змінити неможливо. Менеджмент бізнес-процесів має багато спільного з роботою пілота. Принаймні в сільгоспвиробництві, де теж є точки прийняття рішень. Утім, кожну з них, зважаючи на зовнішні чинники впливу, доводиться шукати без усіляких дороговказів, часом дуже дорогою ціною. І якщо раптом зволікатимеш, то варіантів для маневру може й не бути. У масштабі системної компанії, що, як Agricom Group, перебуває на стадії активної розбудови, від своєчасності рішень залежить їх ефективність.

 

Розуміння того, коли саме настає оптимальний час для погодження того чи того питання, свідчить про фахові компетенції керівника. Зокрема, про вміння налагодити ефективну комунікацію з підлеглими, тримати руку на пульсі головних бізнес-процесів компанії — поточних, тактичних чи стратегічних. Cкажімо, трактор на весняну посівну найкраще вибирати в листопаді-грудні, бо весь процес (від проведення тендера до розмитнення придбаної техніки) триватиме щонайменше місяць-півтора. Є й такі рішення, які доводиться погоджувати в режимі реального часу. Наприклад, якщо посуха чи зливи не дають можливості провести агрозаходи, й ризики економічної ефективності надто високі, керівник бере на себе відповідальність за відмову від сівби певної культури. Утім, хто сказав, що все це й одразу вдається ідеально?

 

Нині, як і в багатьох інших сферах, на допомогу керівникові аграрного бізнесу приходять інформаційні технології. Аналітичні системи прийняття управлінських рішень в автоматичному режимі збирають, обробляють та надають систематизовану інформацію, отриману з інших джерел: систем автоматизації виробництва, складської логістики, бухгалтерії та податків, ГІС, GPS-моніторингових систем тощо. Отож у режимі реального часу керівник може з’ясувати, наприклад, які економічні показники роботи конкретного агрегата чи певного технічного комплексу, виходячи з аналізу витрат робочого часу, паливно-мастильних матеріалів тощо.

 

Інформаційні технології допомагають не лише налагодити обмін даними між працівниками окремого офісу, а й сприяють взаємодії між територіально розрізненими структурами однієї компанії. Так, наприклад, завдяки встановленню систем моніторингу на власний та найманий транспорт позбулися черг до елеватора й оптимізували маршрути вантажівок, і це за умови, що потік збільшився на 40% (!). До того ж треба взяти до уваги факт, що рух автомобілів коригується диспетчером у Києві — за 800 км від елеваторного комплексу. Інший аспект — управлінські рішення мають базуватися на виключно об’єктивній інформації. І в цьому разі звіт агронома про списання паливно-мастильних матеріалів — досить суб’єктивний документ, який в обов’язковому порядку має бути підкріплений даними показників з датчиків пального. В масштабі великої компанії цей запобіжний захід заощаджує сотні тисяч гривень, а враховуючи постійне зростання цін на пальне, його перспективність очевидна.

 

Умовним консолідованим знаменником ухвалених рішень, звісно, є бюджет компанії. Його підготовка — результат пошуку та вибору найоптимальніших оперативних варіантів для досягнення стратегічних завдань. Як показує досвід, для сільськогосподарського підприємства найкращим періодом формування річного фінансового плану є період між весняною посівною кампанією та початком збору врожаю. Традиційно — це червень-липень, що пов’язано зі специфікою виробництва, особливостями технологічних процесів, які в наших умовах дуже суттєво залежать від погоди. Та, головне, — такий підхід найбільше збалансований у сенсі фінансових потоків.

 

Підпорядкування ефективності — такою, як на мене, є суть аграрного пілотажу.

Журнали