Мета сучасного аграрного виробництва — зберегти й збільшити врожайність і прибутковість зернових культур. На тлі глобальних втрат продуктів переробки зернових культур, а це немала цифра — близько 286 млн тонн щорічно, втрати врожаю зернових культур становлять близько 10%, велика кількість із них є результатом впливу хвороб і шкідників. За оцінками світових експертів, 37% світової пшениці — під потенційним ризиком масової появи хвороб, таких як жовта, стеблова або листкова іржа. А окремі захворювання пшениці з постійною еволюцією нових стійких типів патогенів і їх поширення становлять серйозну загрозу для всього світового виробництва.
Щодо умов вирощування зернових культур на території нашої держави з такими різними погодно-кліматичними й ґрунтовими умовами, різницею у підходах до технології вирощування не може бути одного чіткого шаблона й загальних рекомендацій.
Тому сьогодні ми розглянемо основні труднощі, що виникали протягом минулого 2018 року на основі досвіду Байєр Агро Арен.
|
У Західному регіоні навіть нетривала наявність снігового покриву протягом останньої декади лютого — у березні сприяла осередковому ураженню посівів озимої пшениці сніговою пліснявою, а озимого ячменю — тифульозом. Відновлення весняної вегетації в році було досить пізнім і розпочалося в різних регіонах по-різному: кінець березня — квітень. В основному рослини перебували у стресі через різке наростання температури повітря й азотного голодування, технічну неможливість провести вчасне підживлення в окремих регіонах, бо сніговий покрив розтанув дуже швидко й не всі встигли вчасно вийти в поле з азотними добривами. Різке відновлення вегетації озимих культур у середньому на 10–14 діб пізніше від середніх багаторічних строків не дало достатньо часу для слабких нерозкущених посівів озимих розкущитися, як результат — недоотримана кількість продуктивних стебел. Далі ситуація ще більш ускладнилася через швидке наростання температури повітря у квітні, що призвело до пересушування верхнього ґрунтового шару. На тлі різких перепадів денних і нічних температур, що призводили до появи крапельної вологи у вигляді роси, почався інтенсивний розвиток збудників хвороб, таких як септоріоз (Septoria tritici), сітчаста (Pyrenophora teres) і темно-бура (Drechslera sorokiniana) плямистості листків, облямівкова плямистість (ринхоспоріоз — Rhynchosporium secalis), борошниста роса (Erysiphe graminis). В окремих регіонах відсоток ураження збудником борошнистої роси був у межах 20–50% уражених рослин. Ступінь ураження переважно не перевищував 8–12% загальної листкової поверхні. Своєчасна обробка посівів фунгіцидами Фалькон®, Солігор® у рекомендованих нормах зупинила подальший розвиток хвороб на молодому, активно вегетуючому листку, ураження збудниками зазначених вище хвороб зменшує асиміляційну поверхню листя, внаслідок цього втрачається продуктивність фотосинтезу й знижується частка нетто асиміляції, що призводить до недобору врожаю. Цікавим і корисним є те, що як Солігор®, так і Фалькон®, можна застосовувати за температури вже від +5 °С, що дає беззаперечну перевагу для контролю особливо ранніх збудників захворювань, або тих, яких ще не видно на поверхні листків голим оком, але в тканинах уже відбувається прихований їх розвиток за умов цих температур, зокрема, піренофороз (Drechslera tritici-repensis). Подальша фітопатологічна ситуація на посівах була, здавалось, не зовсім складною, проте підвищені температури повітря у третій декаді травня та першій декаді червня в поєднанні з ранковими росами призвели до спалаху септоріозу (Septoria tritici), піренофорозу (Drechslera tritici-repensis) та бурої іржі, борошнистої роси (Erysiphe graminis) залежно від регіону. Звичайно, в умовах наших «АгроАрен» було застосовано традиційні фунгіциди Медісон®, Солігор®, Авіатор® Xpro залежно від інтенсивності й запланованих варіантів захисту. Також виникало багато запитань до обробок проти захворювань колоса, бо кліматичні умови на той період не сприяли їх розвитку. У наших варіантах захисту була запланована обробка фунгіцидом Тілмор®, яку і було проведено у фазу середини цвітіння озимої пшениці. Звичайно, за цих умов не всі господарства приймали рішення й технічно могли виконати обробки фунгіцидами, бо ситуація була складною, проте більшість тих, що провели фунгіцидний захист далі на практиці переконалися, що це було правильним рішенням. Систематичні опади різної інтенсивності, які спостерігалися протягом 2–3-ї декад липня в різних регіонах України, звичайно, призвели до затримки збирання зернових колосових культур. Висока вологість супроводжувалася високими температурами в межах +24…29 °С, це все припало на фазу наливу — повної стиглості зерна. Саме ці умови стали оптимальними для розвитку оливкового пліснявіння колоса, яке спричиняє комплексна дія на рослини низки грибів-сапрофітів: Alternaria alternata (Fr.) Keissl., Cladosporium herbarum (Pers.) Link., Epicoccum purpurascens Ehrenb., Botrytis cinerea Pers, у результаті чого утворюється оксамитовий наліт сіро-чорного кольору, який проявляється на стеблах, листках, колоскових лусках. Щільний наліт на уражених зернівках дуже нагадував теліоспори сажкових патогенів, унаслідок цієї хвороби в лабораторіях хлібоприймальних підприємств приймали за тверду або карликову сажки, і ця проблема набула великого поширення. Внаслідок цього великі партії зерна було забраковано, й виникали проблеми з їх продажем. Звичайно важко оцінити ті втрати, що були наслідком цього, але чітко можна уникати таких моментів, якщо дотримуватись основних рекомендацій, насамперед — сівозміни, загортання в ґрунт рослинних решток, що несуть ризики інфікування, використання неінфікованого насіннєвого матеріалу, його протруєння (знезараження) Ламардор® Про, Сценік®, обробка фунгіцидами вегетуючих рослин*, збирання в оптимальні строки, зберігання вологого зерна в належних умовах (сушіння, вентилювання).
 |
Обробка Т0 Восени — Фалькон, 0,4 л/га (на ранніх загущених з осені посівах)
Обробка Т1 Весною за відновлення весняної вегетації кінець кущення — Солігор, 0,7–0,9 л/га або Фалькон, 0,6 л/га
Обробка Т2 Весною, поява прапорцевого листка — Медісон, 0,7–0,9 л/га
Обробка Т3 Літом, початок — середина цвітіння — Тілмор, 1,25–1,5 л/га
Обробка Т4 Початок дозрівання — Фолікур, 0,5 л/га (коли тканина рослини ще зелена)
Як же цей захист працює на практиці, — запитаєте ви, — звідки прибавка врожайності? Частка нетто асиміляції ЧНА, продуктивність листкової маси рослини за одиниці часу на одиниці площі, який може відтворити продуктивність частин рослини, дає цілком зрозуміле пояснення, що для зернових вона становить від 17 до 31 г/м²/год*, тобто чим більше ми зберегли зеленою листкову масу, тим довше рослина отримуватиме суху речовину для формування іврожаю. Приклад із минулого року, досвід з «АгроАрени», коли було відібрано по чотири типових однакових колоски з контролю й обробленого варіанта, вимолотили всі зернини окремо по варіантах, а потім перелічили їх — різниця між контролем і варіантом становила + 18 зерен до контролю, потім усі зернини з варіантів було зважено, і різниця становила + 2,54 г на чотирьох колосках з обробленого варіанта. Це пряме свідчення того, що рослина зберегла й повноцінно виповнила зерна. Ось таким чином працює ЧНА у поєднанні з правильним підбором захисних міроприємств.
 |
Звичайно, ми завжди із задоволенням ділимося не лише своїм досвідом, а й досвідом із господарств, які вже давно працюють за нашими рекомендаціями у своїх технологіях. Одним їз таких у Дніпропетровській області є господарство «Фермер» (с. Жданівка, Магдалинівського р-ну). Валентин Володимирович Дудко, директор господарства, вже 8 років працює за такою схемою захисту:
Перша обробка — Фалькон, 0,6 л/га;
Друга обробка — Медісон, 0,9 л/га;
Третя — Солігор, 1,0 л/га.
У 2017 році середня врожайність становила 6,5 т/га, у 2018-му — 5,3 т/га (середня врожайність у районі — 2,4–2,5 т/га). Поряд із цим застосовує Коннект для захисту від шкідників, вирощує сорти української селекції, найулюбленіший сорт — Каланча.
Нехай технології та рекомендації від компанії «Байєр» Вам приносять прибутки! Добрих Вам урожаїв!
* Слід пам’ятати, що за планування системи захисту фунгіцидами потрібно враховувати погодно-кліматичні умови, фони мінерального живлення, особливості сорту, тип ґрунту й спосіб його обробки, стан посіву (загущений/зріджений), попередник, від сукупності цих чинників напряму залежить кількість обробок, тривалість захисної дії та норми використання препаратів і регіон (кліматична зона), у якому(ій) буде розташована ця локація.
* Дітер Шпаар «Зернові культури»
О. І. Кузьмінський,
менеджер з технологій захисту зернових культур та сої компанії «Байєр», аспірант інституту захисту рослин НААН
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
