Як захистити брюссельську капусту
Брюссельська капуста за своїми властивостями є однією з найцінніших видів капустяних рослин. Однак вихід її товарної продукції суттєво знижують усілякі шкідливі організми — насамперед хвороби та шкідники.
У період вегетації з грибних хвороб небезпекою для брюссельської капусти можуть бути пероноспороз і фузаріоз. В останні роки через помітне потеплінням стали активніше поширюватися й завдавати великих збитків вірусні та мікоплазменні хвороби. Зі шкідників найчастіше трапляються хрестоцвіті блішки, капустяна білянка, попелиці, моль, капустяна муха, трипси, совки, дротяники, несправжні дротяники, хрущі, слимаки.
На овочевій ділянці нашого університету на брюссельській капусті ми щороку спостерігаємо високу активність сисних комах, зокрема попелиць і цикадок. У вологих умовах швидко прогресує пероноспороз. У спекотну погоду може поширитися фузаріоз.
Пероноспороз
Джерелами інфекції є заражений ґрунт і насіння. Спори збудника в ґрунті в стадії спокою залишаються життєздатними до 6 років. У насінні гриб зберігається у вигляді міцелію.
Пероноспороз призводить до передчасного відмирання листків чи всієї рослини, зниження врожайності. Уражені рослини стають сприйнятливими до інших хвороб і заселяються шкідниками.
Хвороба сильно розвивається за надмірної вологості та помірно температури повітря. Розвиток хвороби призупиняється за температури понад +25 °С.
Захисні заходи:
– дотримання сівозміни — капустяні рослини слід повертати на те саме поле не раніше ніж через 3 роки;
– збір насіння тільки зі здорових рослин — перед висівом їх протруюють фунгіцидом Іншур профі (1–2 кг/т насіння). Можна провести прогрівання насіння в гарячій воді (температура 48–50 °С) протягом 20 хв. Термообробку роблять за 5–6 днів до висіву з наступним швидким охолодженням у холодній воді протягом 2–3 хв, інакше це може призвести до загибелі зародка й зниження схожості. Після цього їх просушують у затінку на добре провітрюваному місці, поки воно не стане сипучим. Важливо пам’ятати, що ця процедура усуває насіннєву інфекцію, але за наявності спор гриба в ґрунті та сприятливих для його розвитку умовах рослини будуть уражені пероноспорозом;
– у парниках і теплицях, де вирощують розсаду, необхідно систематично проводити провітрювання, а також уникати надмірних поливів і перезволоження ґрунту;
– не допускати поливу капусти дощуванням, бо це призведе до швидкого поширення хвороби;
– у період вегетації провести дві профілактичні обробки препаратом Інфініто (1,2–1,6 л/га).
Фузаріоз
Трапляється повсюдно, але найшкідливішим є у південних районах. Хвороба може проявитися протягом усієї вегетації. Причому його шкодочинність буде тим вища, чим раніше відбулося зараження рослин. Для фузаріозу є характерним пожовтіння і в’янення листків. Саме тому цю хворобу ще називають жовтизна. Ці симптоми мають такі зовнішні ознаки через те, що міцелій гриба розвивається в судинах, спричиняє їх закупорку та відмирання стінок. У результаті порушується надходження води та поживних речовин, через що рослина спочатку в’яне, а потім гине. Якщо зрізати стебло рослини близько біля його початку, то можна побачити побуріння провідних тканин. За сильного розвитку хвороби коріння стає темним і жорстким.
Сприяє розвитку хвороби пошкодження коренів ґрунтовими шкідниками, наприклад, дротяниками, капустяною мухою тощо, які проникають у рослину з ґрунту через ранки. Оптимальна температура ґрунту для зараження рослин +15…+17 °С.
Інфекційний збудник може зберігатися в ґрунті протягом кількох років. Джерелом інфекції також є насіння.
Захисні заходи:
– видалення й знищення уражених рослин;
– дотримання сівозміни;
– вирощування стійких гібридів капусти;
– ґрунт у парниках можна знезаразити восени, застосувавши розчин мідного купоросу (5 г препарату на 10 л води). Або в сухим розсипати його по поверхні ґрунту й перекопати для рівномірного розподілення;
– протруїти насіння препаратом Іншур профі (1–2 кг/т);
– для підвищення стійкості до хвороби рослини бажано обробити біопрепаратами — полити коріння рослин Біополіцидом (БСП) (1л/га) або провести обприскування Фунгістопом (2–3 л/га);
– на початку вегетації провести дворазове профілактичне обприскування рослин фунгіцидом Луна експірієнс 0,3–0,4 л/га. Треба пам’ятати, що подолати фузаріоз можна тільки попереджувальними захисними заходами.
Жовтяниця
Це мікоплазменна хвороба, що провокує серйозні порушення обмінних процесів у рослин. Особливо шкодочинним є в умовах спекотного клімату, що пов’язано з високою активністю переносників хвороби — цикадок. Хвороба активно прогресує в роки із сухим жарким літом за низького рівня агрофону: недотриманні сівозміни, засміченості бур’янами, нерегулярних поливах, недостатньому забезпеченні рослин макро- і мікроелементами, зрідженості рослин, відсутності захисних заходів від шкідників і хвороб. Також шкодочинність хвороби буде вищою, якщо поруч вирощують інші овочеві рослини, насамперед пасльонові — томат і картопля, які сильно уражуються цією хворобою.
За сприятливих умов хвороба призводить до масового ураження рослин й істотного зниження виходу товарної продукції. Чим раніше відбудеться зараження, тим серйознішими будуть економічні втрати.
Жовтяниця на брюссельській капусті спричиняє:
– затримку росту уражених рослин;
– зміну забарвлення листків — вони набувають рожево-фіолетового забарвлення;
– порушення процесу формування качанчиків — розвиток пазушних листових нирок призупиняється або з них формуються нестандартні, потворні качанчики, які не придатні для реалізації;
– на частині уражених рослин розвивається «відьмина мітла» (посилене утворення пагонів, на таких рослинах качанчики взагалі не зав’язуються);
– на насіннєвих ділянках знижується вихід повноцінного насіння.
Зимує збудник у корінні багаторічних бур’янів і в тілі цикадок. Розвиток хвороби залежить від умов року. Призупиняє міграцію переносників і затримує період зараження температура нижча за +15 °С або опади.
Захисні заходи:
– дотримання сівозміни;
– просторова ізоляція полів капустяних рослин не тільки один від одного, а також від інших овочевих культур (багато з них також можуть уражатися жовтяницею);
– боротьба з бур’янами, особливо багаторічними, бо вони є рослинами-господарями, на яких живляться цикадки;
– ранні терміни посадки розсади в поле, щоб до початку льоту цикадок рослини достатньо огрубіли й були не привабливими для їх живлення;
– регулярні поливи. Треба пам’ятати, що рослини, які потерпають від браку вологи, сильніше уражуються жовтяницею. Більш щільне садіння рослин знижує температуру в приземному шарі й зменшує ризик зараження;
– важливе значення в запобіганні розвитку жовтяниці має боротьба із цикадками в період їх масового льоту (понад 5 екз. відповідних видів цикадок на одну жовту клейову пастку). Обприскують інсектицидом проти сисних комах, дозволеним на капусті: Актеллік (1 л/га), Деціс (0,035 л/га). Проводять 2–3 обробки з інтервалом у 10 і 14 днів;
– боротьбу зі шкідниками треба починати ще з вирощування розсади. У цей період можуть знадобитися обробки проти хрестоцвітих блішок, совок, молі тощо. За необхідності можна застосовувати фосфорорганічні або піретроїдні інсектициди, наприклад, Актеллік (0,5 л/га), Фуфанон (1,2 л/га), Деціс профі (0,035 л/га), Ф’юрі (0,1–0,15 л/га).
Важливо захистити рослини в початковий період росту після садіння розсади в поле. Тому необхідно провести замочування коренів розсади на 6–8 год у суспензії інсектицидного протруйника Престиж (100 мл на 10 л води). Це попередить пошкодження рослин не тільки ґрунтовими шкідниками, а й наземними видами (білянки, молі тощо).
По вегетуючих рослинах проводять дві профілактичні обробки Актарою (0,6 кг/га). Препарат вносять через систему крапельного зрошення або проливають під корінь.
Необхідно систематично (кожні 5 днів) ретельно оглядати рослини, зокрема нижній бік листків. У разі виявлення шкідників необхідно проводити обприскування. Щоб підвищити ефективність дії інсектицидів, важливо дотримуватися чергування препаратів різного хімічного складу та механізму дії. Треба врахувати, що багатопіретроїдні інсектициди знижують свою ефективність за високих температур.
Наталія Валєєва, канд. с.-г. наук, Південний філіал Національного університету біоресурсів і раціонального природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»
журнал Плантатор, травень 2014 року
Плантатор
