Агромаркет

Яка ринкова інформація може стати у пригоді

Продати не можна, тримати!

Продати не можна, тримати!

Ситуація на світових продовольчих ринках із кожним днем набуває ознак жорсткого «бичачого» тренду

Схоже, український аграрій лише тоді може з полегшенням підбивати підсумки «битви за врожай», коли еквівалент зібраного збіжжя лежатиме на його банківському рахунку. Тому основним питанням, яке традиційно цікавить кожного сільгоспвиробника незалежно від розміру його господарства, — коли продавати, щоб отримати найвищий прибуток. Досвідчені учасники ринку активно послуговуються для цього широким спектром фінансових інструментів. Проаналізуймо, яка ринкова інформація може стати у пригоді під час формування торгової стратегії. 

Виклики нового сезону 

Універсального «золотого правила», яке б годилося для всіх, не існує. Все тому, що вхідні параметри, які визначають подальшу поведінку ринку зерна, не є статичними і протягом маркетингового року весь час змінюються. 

Для прикладу, цьогорічний зерновий сезон, який в Україні традиційно стартував 1 липня, розпочався з таких меседжів: зерна у світі буде дуже багато, світова торгівля залишиться на максимально високому рівні, перехідні залишки також будуть високими. За липневою оцінкою аналітиків Міжнародної Ради по Зерну (IGC), сезон 2021/22 МР матиме такі перспективи: світове виробництво — 2,295 млрд тонн (+82 млн до 2020/21 МР), торгівля — 419 млн тонн (–7 млн до 2020/21 МР), кінцеві запаси — 594 млн тонн (+1 млн до 2020/21 МР). Оцінки американських урядових аналітиків на початку липня також були досить позитивними — хоча вже тоді почали надходити перші тривожні сигнали, пов’язані з погодою… 

Утім, попри всі балансові показники, основними ціноутворювальними чинниками поточного сезону мають стати кліматичні зміни та реакція світу на пандемію COVID-19. Це ті виклики, які перейшли з минулого сезону і вага яких у поточному подекуди навіть підсилиться. І якщо вплив пандемії на світову економіку й темпи її відновлення (чи гальмування) нині майже неможливо спрогнозувати, то негативні наслідки кліматичних змін всі ми спостерігаємо останні декілька місяців. Не оминули вони й Україну, хоча для вітчизняного агросектору сезон загалом складається вдало (навіть попри те, що частина посівів вилягла через град, зливи та шквальний вітер). Зважаючи на поточні кліматичні реалії та силу екстремальних погодних катаклізмів, керувати цими ризиками допоможе хіба що агрострахування. 

Паніка й цінові «гойдалки» 

Прикладом прямого впливу пандемії на цінові аграрні тренди є ситуація, яка склалась в Індії на початку літа, коли через різке збільшення випадків захворювання в країні та поширення штаму Delta індійський уряд був змушений запровадити жорсткий локдаун. Результатом стало різке скорочення індійського попиту на нафту, нафтопродукти та рослинні олії, внаслідок чого ціни на них різко впали. 

З іншого боку, будь-які розмови про підвищення темпів відновлення світової економіки миттєво відображаються на біржових котируваннях і розігрівають як нафтові, так і зернові ринки. Панічні настрої, спричинені пандемією як серед інвесторів, так і серед пересічних імпортерів, позначилися на суттєвому зростанні волатильності. Тож у питаннях «продавати чи ні?», «зараз чи пізніше?», рахунок іноді йде не на тижні чи дні, а на години. Скажімо, в липні були випадки, коли протягом однієї торгової сесії вартість соєвого контракту впала на CBoT на 16% (84 дол./т), а наступного дня, навпаки, зросла на 14% (64 дол./т). Тож, якщо відпускні ціни прив’язані до біржових котирувань на Чикаго, такі «гойдалки» неабияк позначаться на сумі контракту. 

Наслідки кліматичних змін, з якими людству дедалі складніше давати раду, — це руйнівні повені в Китаї та країнах Західної Європи, посуха в Сполучених Штатах та Канаді, а також постійні екологічні проблеми в країнах Південної Америки. І якщо ситуація на ринку пізніх культур (кукурудзи та сої) ще доволі невизначена, то на ринках пшениці й ріпаку вона з кожним днем набуває ознак жорсткого «бичачого» тренду. Проаналізуймо її більш детально і спробуймо спрогнозувати подальші цінові тренди. 

Гіркі прогнози Нового світу 

Аналітики USDA у своєму липневому прогнозі оцінили цьогорічне виробництво пшениці в США на рівні 47,5 млн тонн (–2,2 млн до 2020/21 МР), а експорт — 24,5 млн тонн (–2 млн до 2020/21 МР). На початок серпня, коли збирання врожаю озимої пшениці вже майже завершено (обмолочено 91%), а збирання ярої перебуває в активній фазі (17%), на ринок постійно надходить інформація про вкрай незадовільний стан посівів. Зокрема, за даними NASS, на добре та відмінно можна оцінити лише 10% американської ярої пшениці (тоді як торік — 73%). Така низька якість є результатом довготривалої глибокої посухи та критично високих температур в основних виробничих регіонах країни. Внаслідок незначного зростання якості зерна, яке намітилося у Новому Світі останніми днями, деякі американські аналітики припускають, що цьогорічний врожай ярої пшениці в США буде кращим за попередні песимістичні прогнози. Щоправда, дощі суттєво припізнилися і вже мало чим можуть зарадити ситуації. 

Так само й у Канаді спека погіршила врожайність зернових. На добре та відмінно сьогодні оцінюють лише 22% посівних площ під ярою пшеницею у провінції Альберта. Це позначиться і на загальному обсязі цьогорічного врожаю. Скажімо, за прогнозами аналітиків USDA, виробництво пшениці в Канаді оцінюється поточного сезону у 31,5 млн тонн (–4 млн до 2020/21 МР), а експорт — 23 млн тонн (–5 млн до 2020/21 МР). Схоже, вже в серпні ринок додатково розігріє чергове скорочення прогнозних оцінок. 

Несподіваний поворот РФ 

Попри те, що для північної та східної Європи погодні умови наприкінці липня були сприятливими, російські аналітики днями також знизили свої прогнози виробництва пшениці в країні: експерти IKAR — до 78,5 млн тонн (–3 млн); SovEcon — до 76,4 млн (–5,9 млн), посилаючись на те, що посівні площі під озимою пшеницею, за офіційними статистичними даними, зменшено до 15,6 млн гектарів. Таке повідомлення було вельми несподіваним, оскільки зазвичай ринок недооцінює площі й потім коригує їх у бік збільшення. Та й торгівля не очікувала втрат, бо зима була доволі м’якою і посіви мали б добре перезимувати. Нагадаю, що американські експерти на початку липня прогнозували виробництво пшениці в Росії на рівні 85 млн тонн (–0,4 млн до 2020/21 МР), а експорт — 40 млн тонн (+1,5 млн до 2020/21 МР). Зменшення потенційної пропозиції російської пшениці для світової торгівлі обов’язково відіб’ється на цінових трендах і в першу чергу стимулюватиме цінове зростання в Чорноморському регіоні. 

Проблема європейської якості 

Другим за своєю вагою гравцем на пшеничному ринку є Європейський Союз. За пронозами USDA, цьогорічне виробництво пшениці в країнах ЄС становитиме 138,2 млн тонн (+12,3 млн до 2020/21 МР), експорт — 34 млн тонн (+3,2 млн до 2020/21 МР). За оцінками Європейської Комісії врожай європейської пшениці в сезоні 2021/22 МР очікують на рівні 127,7 млн тонн попри ті погодні катаклізми, які мали місце на континенті в другій половині липня поточного року. Європейські чиновники в серпні навіть підвищили власний прогноз на 1,9 млн, посилаючись на позитивний чинник надмірної вологи. З іншого боку, урядовці та більшість експертів схиляються до думки, що дощова погода, суттєво погіршила якість європейського зерна, що безумовно позначиться на його вартості. Тож на кінець липня французькі фермери через надмірні дощі змогли обмолотити лише близько 50% посівів пшениці (проти 90% на цей час торік). Проблема якості європейського зерна з кожним днем стає дедалі актуальнішою. 

Українське зерно в ціні 

Через рясні дощі та град цьогорічна якість українського зерна також поступається торішньому показникові. І за прогнозу виробництва пшениці більше ніж 31 млн тонн та потенційного експорту 23–24 млн тонн боротьба за продовольче зерно із високим вмістом протеїну серед трейдерів буде доволі жорсткою. Тож і його вартість протягом сезону залишатиметься високою. 

Високий обсяг цьогорічного врожаю ячменю, а за нашими оцінками він становитиме 10 млн тонн, на тлі значної пропозиції української фуражної пшениці суттєво збільшить різницю між ціною продовольчого та фуражного зерна. Станом на початок серпня на базисі FOB порти Чорного моря українська пшениця із протеїном 12,5% контрактується за ціною 250 дол. за тонну зерна, тоді як фуражна — лише 235 дол. за тонну. 

Загалом наявна ситуація з пшеницею в північній півкулі на початок серпня має таку диспозицію: у найближчі декілька місяців на нас чекає чіткий бичачий ціновий тренд, з періодичними коливаннями через присутність високої волатильності на ринку. 

А що Австралія та Аргентина? 

Надалі більшу вагу матиме ситу ація з виробництвом в південній півкулі, зокрема в Австралії та Аргентині. Так, за прогнозами USDA виробництво пшениці в Австралії знову очікується на високому на рівні, цього разу 28,5 млн тонн (–4,5 млн до 2020/21 МР), а експорт — 22 млн тонн (+2,5 млн до 2020/21 МР) а в Аргентині 20,5 млн тонн (+2,87 млн тонн) та 13 млн тонн (+3,5 млн до 2020/21 МР), відповідно. Деякі аналітики вже зараз почали говорити, що цьогорічний врожай австралійської пшениці буде кращим за попередні прогнози, а аргентинські урядовці повідомили про збільшення посівних площ під пшеницею в країні порівняно з минулим роком на 3,7%. Якщо погода не внесе свої негативні корективи, то чинник південної півкулі почне тиснути на світовий пшеничний ринок, стримуючи цінове зростання, а в січні-лютому може взагалі змінити його на протилежний. 

То як щодо стратегій? 

Зважаючи на всі ці обставини, українським виробникам не варто нехтувати форвардними контрактами. Як на мене, їх частка в портфелі не повинна опускатися нижче 30%, тоді як реалізація зерна «з-під комбайна», навпаки, не має перевищувати 10%. Для прикладу, цієї весни форвардні контракти на українську пшеницю трейдери почали укладати з імпортерами доволі рано — ще наприкінці березня. Фактично саме тоді розпочався новий торговий сезон на українському пшеничному ринку. Стартував він з експортної ціни у 250 дол. за тонну за пшеницю із протеїном 12,5%. Потім вартість форвардів на українську пшеницю як знижувалась, так і зростала, коливаючись разом із загальним ринковим рухом, але станом на початок серпня, ми вийшли на ту саму позначку у 250 дол. за тонну пшениці другого класу і, що характерно, середнє значення форвардної ціни за весь цей період також становило 250 дол. Тому, я вважаю, такий механізм хеджування ризиків на українському зерновому ринку найдієвіший і дуже корисний. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ