На Київщині на гроші інвестора з Країни вранішнього сонця побудували новий елеватор. Інвестор хоче продовжувати.
На початку вересня в Таращанському районі на Київщині ТОВ «Ківшовата Агро» урочисто відкрило елеватор, побудований на гроші іноземного інвестора — японської корпорації SDGs. На відкриття приїхало чимало почесних гостей. Щоправда, президент на нього завітав тільки один — президент тієї ж таки SDGs Corporation Озакі Кенсуке, а от наш головний керманич, який полюбляє в подібних ситуаціях символічно прийняти першу партію зерна (як це було в червні на відкритті зернового термінала компаній Cargill і MV Cargo в порту «Південний»), подію пропустив — напевне, нарешті замотався в інших справах. Однак у Ківшовату приїхали відразу два Надзвичайних і Повноважних посли Японії в Україні — нинішній Сумі Шігекі й колишній Амае Кішічіро, котрий, до речі, працює аудитором у тій таки SDGs Corporation. Хоча нововідкритий елеватор доволі невеличкий — його введені в експлуатацію потужності одночасного зберігання становлять тільки 14 тис. тонн — та присутність поважного представництва з японської сторони засвідчило неабияку увагу цієї країни до події.
Початок історії
Історія японських інвестицій в український аграрний бізнес наразі досить коротка. Власне, й немає ніякої історії. На відміну від європейських, близькосхідних і навіть китайських інвесторів, які активно присутні на нашому ринку, японські не квапляться вкладати свої гроші ані у вітчизняне сільгоспвиробництво, ані в економіку взагалі. Напевне тому, що для них має значення не лише можливість отримання прибутку, а й моральний і навіть емоційний аспект справи. І перш ніж почати співпрацювати будь із ким, їм важливо пересвідчитися в добрій репутації партнера, познайомитися з його родиною, оцінити відносини з колегами та сусідами.
До ТОВ «Ківшовата-Агро» японці почали придивлятися ще п’ять років тому. Як зазначив Озакі Кенсуке, коли він уперше потрапив у Таращанський район, велике враження на нього справили місцеві краєвиди і…. розбиті дороги з напівзруйнованою інфраструктурою. Та найбільше вразили щирі й доброзичливі люди, яким захотілося допомогти стати успішнішими та багатшими. У 2016 році SDGs Corporation викупило сільгосппідприємство й почало вкладати в нього гроші. Однією з найбільших інвестицій стало будівництво елеватора, на яке корпорація витратила 60 млн гривень.
На сьогодні земельний банк «Ківшовата-Агро» становить 2,5 тис. гектарів. Підприємство вирощує зернові: пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою. Будівництво елеватора надасть новий поштовх розвитку зерновиробництва. А успішний досвід одного підприємства має привабити у вітчизняну аграрну галузь інших потенційних інвесторів з Японії. Зокрема, посол Сумі Шігекі із цього приводу зазначив: «У Японії всі знають, яка родюча українська земля. І хоч японсько-українські відносини тільки нещодавно почали розвиватися в аграрному секторі, я дуже сподіваюся, що надалі вони набиратимуть нових обертів».
Відповідати репутацією
Та ближче до самого елеватора, відкриття якого й стало приводом зібратись у Ківшоватій. Власне, відкривали другу чергу, бо перші споруди зернозберігального підприємства — вагову, сушарку, один оперативний силос й один силос для тривалого зберігання зерна тут звели ще наприкінці 2013 року. В березні поточного року почали зводити нові потужності, й упоралися із цим менше ніж за півроку.
Що добудували? Чотири силоси від компанії Brock (США) і ще три силоси Mafal від турецької компанії Obial. Також змонтована додаткова оперативна місткість для вологого зерна на 70 т. Транспортне обладнання виготовлено фірмами Obial і Brock, має продуктивність 60 т/год. Днища транспортерів футировані. З іншого технологічного обладнання змонтовано швейцарський сепаратор KDC 4000 потужністю 40 т/год. Для сушіння використовують раніше встановлену каскадну зерносушарку компанії Brock (США), яка здатна доробити за добу 350 т кукурудзи за зняття 10% зайвої вологи. За словами головного інженера елеватора Валерія Маковецького, в перспективі на елеваторі встановлять ще одну сушарку, але перед тим потрібно встановити додатковий оперативний бункер для охолодження зерна.
На елеваторі працює одна лінія приймання зерна з автотранспорту потужністю 800 т/год і вагова з автоматичними вагами на 80 т і довжиною платформи 20 м. На відвантаження також працює одна лінія аналогічної потужності: відвантаження ведеться також тільки на автотранспорт, бо елеватор не має виходу до залізниці.
Наразі відсутність відвантаження на залізничний транспорт вважається чинником, що суттєво обмежує логістичні можливості елеватора, проте ані керівництво ТОВ «Ківшовата-Агро», ані інвестор цим особливо не переймаються. Натомість тут орієнтовані максимально використовувати автоперевезення, причому власними вантажівками, й сподіваються на те, що власник зі зростанням обертаності зерна збільшить вантажний автопарк підприємства — для них навіть передбачили окремий майданчик.
На елеваторі є лабораторія, сертифікована на проведення досліджень якості всіх основних зернових й олійних культур. Штат підприємства становить 26 осіб разом з охороною, працюють у три зміни. Безпосередньо технологічними процесами керує один диспетчер, якому допомагає автоматична система керування.
До урочистого відкриття здійснили проб ний пуск елеватора — все обладнання спрацювало без збоїв. Завдячують цьому компанії «Южстрой», яка провела всі будівельні й монтажні роботи. До речі, японці ретельно обирали як обладнання для підприємства, так і підрядника його будівництва. Спочатку проводили тендери, потім представники інвестора ретельно ознайомлювалися з компаніями-переможцями, їх виробничими потужностями, реалізованими проектами. Так само вони від початку й до кінця наглядали за самим процесом будівництва та монтажу обладнання. І не тому, що не довіряють, а тому, що це одна з ознак їхньої системи менеджменту, у якій кожний керівник намагається зробити доручену справу найкраще, бо відповідає за неї своєю репутацією.
Не зупинятися на побудованому
Ще одна особливість бізнесу по-японськи — відсутність прагнення до прибутку попри будь-що. Хоча перед елеватором поставлене завдання окупити інвестиції в будівництво за 4,5 року, та всі зароблені гроші SDGs Corporation планує залишати в ТОВ «Ківшовата-Агро» для подальшого розвитку виробництва. А 10% прибутку, за словами президента корпорації, спрямовуватимуть на покращення соціальної інфраструктури села й району.
«Ми і надалі будемо інвестувати у ці землі. До кінця року плануємо збільшити земельний банк до 5 тис. гектарів, а за наступних 2–3 роки — до 10 тис. гектарів», — розповів Озакі Кенсуке.
З нарощуванням земельного банку пов’язані й плани подальшої розбудови елеватора в Ківшоватій. На його території залишили місце, на якому передбачено з часом звести ще 3–4 силоси загальною місткістю 20 тис. тонн. Узагалі елеватор розташовано поруч зі спорудами кількох колишніх тваринницьких ферм. Тривалий час вони стояли покинутими, але тепер їх відновлюють і перебудовують під зерносховища підлогового типу зберігання. Всього таких ферм п’ять, і в кожній можна зберігати до 1000 т зерна. Наразі два склади вже готові й можуть приймати зерно, а інші чекають своєї черги.
Відносини набиратимуть обертів
Та довгострокові плани SDGs Cor pora tion пов’язані не тільки з ТОВ «Ківшовата-Агро» і з Київщиною. В корпорації серйозно зацікавилися Україною. Інвестори придивляються до півдня країни і до елеваторів Черкаської області. Вже сьогодні вони шукають елеватори з розвиненою залізничною інфраструктурою, бо мають намір збільшувати продаж зерна на експорт, а без залізничних перевезень цього досягти важко. Також поки що японці користуються послугами сторонніх портових елеваторів, але в їхніх планах охазяйнуватися й власним портовим терміналом.
«Ми вирішили створити нову материнську компанію у Японії, яка братиме активну участь у розвитку агробізнесу в Україні. До цієї роботи вже залучені фахівці з Кембриджського й Токійського університетів. Вони працюватимуть не лише над тим, щоб розвивати тут зерновиробництво, а й над поліпшенням рівня життя людей», — поділився планами президент корпорації SDGs Озакі Кенсуке.
Отже, посол Японії Сумі Шігекі недаремно говорив на відкритті елеватора ТОВ «Ківшовата-Агро» про те, що японсько-українські відносини в аграрному секторі набиратимуть нових обертів. Судячи з усього, в історії японських інвестицій у вітчизняне сільгоспвиробництво невдовзі почнуть писатися нові сторінки.
Ярослав Левицький
журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
