Елеватор
Головне:
Елеватор

«Уроки» для кредиторів

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
«Уроки» для кредиторів

Перші випадки примусового виконання аграрних розписок не застали ринок зненацька.

 

Специфічні ризики сільгоспвиробництва, такі як погода, питання якості чи ціни продукції, логістичні обмеження тощо — добре відомі кожному, хто працює на землі. Вони даються взнаки на загальному результаті господарювання аграрія, разом із тим сигналізуючи про ситуацію кредиторові. І перший, і другий прагнуть почуватися впевнено й захистити свої права. Саме таку можливість їм дає закон про аграрні розписки та передбачена в ньому процедура примусового виконання.   

 

Наприкінці 2018-го та на початку 2019-го за п’ятьма аграрними розписками кредитори ініціювали процедуру, звернувшись до нотаріуса для виконавчого напису. Для ринку, як кажуть експерти, це дуже важливий момент, бо теоретичні розробки вперше реалізовано на практиці. Перевірена ефективність і справедливість процедури може залучити нових кредиторів і зробити умови фінансування за розписками вигіднішими для всіх фермерів. 

 

«Новий інструмент кредитування працює дуже успішно. Значна більшість фермерів відповідально підходить до виконання своїх зобов’язань, оскільки дбає про власну репутацію й бізнес-перспективу. Проте разом із тим часом трапляється, коли фермери не до кінця прораховують свої можливості розрахуватися за кредитами, особливо якщо сезон важкий. Таке буває в усіх країнах», — пояснює випадки примусового виконання керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Хелен Фейрлемб. 

 

Перший досвід 

 

«Оскільки донедавна механізм примусового виконання був незадіяним, сторони не мали уявлення про його швидкість, чіткість і ефективність», — зауважує приватний нотаріус із Харкова Лариса Манерко, котра вже тривалий час працює з аграрними розписками. До слова, саме їй довелося здійснити перший виконавчий напис на невиконаній аграрній розписці. Улітку 2018 року цю розписку видало фермерське господарство з Чернігівщини. Передбачалося, що за взяті ним у борг матеріально-технічні ресурси восени кредитор мав отримати 3 тис. тонн кукурудзи. От тільки свої зобов’язання сільгоспвиробник не виконав. Після кількох безрезультатних спроб порозумітися з боржником кредитор був вимушений звернутися до нотаріуса за виконавчим написом, як це передбачено чинним законодавством. Після цього справу було передано приватному виконавцю, і той почав пошук заставного врожаю. Частину його вже знайдено й передано кредитору. Паралельно тривають переговори з фермером, зокрема і про штрафні санкції. 

 

Чим загрожує ситуація, що склалася, чернігівському фермеру, який не виконав зобов’язань за аграрною розпискою? Відповідний запис внесено до Реєстру аграрних розписок. Також формується запис у Реєстрі рухомого майна, накладається заборона на відчуження майбутнього врожаю за цією розпискою. І вона не зніматиметься, доки розписку не буде виконано. Виправити «виділену червоним» кредитну історію дуже складно, ще важче — залучати ззовні ресурси з такою репутацією. 

 

Практика з життя 

 

Аналіз ризиків з виконання аграрних розписок в Україні потребує уваги з боку кредиторів. Приміром, коли виникли проблеми з виконанням розписки на суму, що була еквівалентна 60 тис. доларів, кредитор із Запорізької області оперативно звернувся до нотаріуса по виконавчий напис. Оскільки було відомо, де находиться зерно, виконавець арештував це зерно як предмет застави. 

 

А ось на Львівщині дистрибутор, надаючи за аграрною розпискою місцевому господарству позику під заставу 500 т пшениці, не врахував, що в той час це господарство перебувало у стані судового процесу з іншим кредитором. Тож згодом довелося перейматися примусовим виконанням аграрної розписки. Ще один кредитор надав позику під дві фінансових розписки на Чернігівщині на загальну суму, що еквівалентна 129,5 тис. доларів. Клієнт завчасно повідомив його, що в нього будуть проблеми з погашенням боргу, і тому попросив відтермінування платежу. Втім, лояльність кредитора не допомогла фермерові виконати свої зобов’язання. Замість цього він спробував реалізувати заставний урожай за готівку, однак у результаті повідомив, що з ним так і не розрахувалися. Кредитору нічого не залишалося, як подати на боржника до суду. 

 

Ще одну аграрну розписку було передано до суду через завершення строку, впродовж якого кредитор може використати процедуру примусового виконання (1 рік із наступного дня після завершення строку виконання розписки). Господарський суд Вінницької області вже пристав на захист кредитора. Він виніс рішення про задоволення його вимог. У результаті розписку було виконано частково, а решту боргу — пролонговано. 

 

Робота виконавців 

 

Значну роль в оперативному розв’язанні конфліктних питань за аграрними розписками відведено державним і приватним виконавцям. Їх діяльність визначається законами «Про аграрні розписки», «Про виконавче провадження», «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів». 

 

«У цих нормативно-правових актах чітко прописано права й обов’язки виконавців, які орієнтовані тільки на виконання вимог закону та захист прав як кредиторів, так і аграріїв. З 2017 року в Україні крім державних виконавців упроваджено інститут приватних. Це спрямовано на підвищення ефективності виконання рішень у країні, в тому числі й за аграрними розписками», — прокоментував ситуацію заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ», приватний виконавець округу міста Києва Анатолій Телявський. Як каже голова Ради приватних виконавців Київської області Михайло Трофименко, примусове виконання аграрних розписок — це вимушений захід, до якого вдається кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов’язань. Дії виконавців спрямовано на розв’язання проблемних питань, пошук заставного врожаю, його повернення кредитору або реалізацію. 

 

«Важливо розуміти, що ні приватний, ні державний виконавець не стягуватиме з боржника більше, ніж це передбачено відповідним договором за аграрною розпискою, — наголосив він. — Єдине завдання виконавця — повернути кредитору його грошові кошти тільки законним шляхом. У свою чергу, тільки дотримання боргових зобов’язань дозволить кредиторам і далі кредитувати виробників продукції сільського господарства. Це дуже важливо для України сьогодні». 

 

Дієвий алгоритм 

 

Михайло Трофименко радить тим кредиторам, які стикнулися з невиконанням аграрних розписок, діяти рішуче. 

 

«Найголовніше в цьому процесі — оперативність», — наголошує він. — «Чинник часу у виконавчому провадженні відіграє вирішальну роль, адже недобросовісні боржники можуть встигнути реалізувати врожай або інше майно до початку виконавчого провадження. Механізм примусового виконання рішень в Україні справді працює, і ми доводимо це кожною фактично виконаною вимогою виконавчого документа». Нехай там як, поодинокі випадки примусового виконання аграрних розписок не застали ринок зненацька. Багато в чому це стало можливим завдяки Проекту IFC, який торік провів серію семінарів для кредиторів, нотаріусів і виконавців із тим, щоб вони знали, як діяти у разі дефолту. Тепер ці знання стали в пригоді їм на практиці. 

 

Серед основних «уроків» для кредиторів із першого практичного досвіду примусового виконання експерти Проекту IFC зазначають такі: 

 

1. Кредиторам варто планувати свою роботу, зокрема, бути готовими діяти на випадок невиконання розписки. 

 

2. Знати свого клієнта й моніторити предмет застави. 

 

3. Якщо фермер повідом ляє про труднощі й неспроможність виконати зобов’язання, найліпший варіант — це поїхати і особисто зустрітися для переговорів. 

 

4. Аграрні розписки дозволяють діяти швидко, і не варто втрачати таку можливість. 

 

За матеріалами Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні»

 

В тему  

 

Позасудова процедура примусового виконання є однією з особливостей, що вирізняє аграрні розписки як інструмент фінансування й дозволяє кредиторам бути впевненими в поверненні своїх ресурсів у разі, якщо фермер не виконує зобов’язання. Цей механізм захищає права кредитора, та водночас його дія обмежується тільки стягненням у межах предмета застави за конкретною розпискою, захищаючи цим самим і права фермера. 

 

Процедура передбачає, що якщо фермер не виконав своїх зобов’язань за розпискою, вже з наступного дня по завершенні строку виконання кредитор може отримати виконавчий напис нотаріуса й звернутися до виконавців для відкриття виконавчого провадження. Протягом 7 днів виконавець повинен передати предмет застави (врожай) кредитору. Серед фінансових інструментів процедура примусового виконання аграрних розписок дозволяє кредиторам у найкоротші строки отримати свої ресурси без звернення до суду. 

 

Тривалий час в Україні не було практичних випадків застосування процедури на практиці, але навіть після багаторазового збільшення кількості розписок і важкого сезону 2018 року статистика залишається на користь надійності українських фермерів: примусове виконання було застосовано для менше ніж 1% загальної кількості випущених розписок. 

 

 

газета “АгроМаркет”, березень 2019 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: