Овочівники, як ніхто інший із аграріїв, обізнані зі здобутками голландських колег. Визнанням голландської якості й технологічності є те, що купуємо їхнє насіння, будуємо голландські теплиці, встановлюємо опалення, зрошення, визначаємося з технікою для зберігання й доробки овочевої продукції — все за зразком Нідерландів. Мимоволі думаєш «чи вижили б голландці за наших реалій». «Ще як!» — можуть відповісти голландці в Україні. Знайомтесь — овочівник Вільям Янсен.
|
| Вільям Янсен демонструє брендоване пакування |
Село Червоний кут (Маньківський р-н, Черкаська обл.). Саме тут розташовано потужності зі зберігання овочів одного з найбільших (13,5 тис. га!) господарств Черкащини ТОВ «Кищенці». Очолює його один із найвідоміших в Україні голландських експатів — Корнеліс Хузінха. Цілком логічно, що саме тут «прижився» і молодий голландець Вільям Янсен, який очолив овочевий підрозділ компанії.
Старий, не повертається рука написати «закинутий» і «не працюючий» цукровий завод. За останні кілька років його специфічно модернізовано та перетворено на овощесховище під цибулю й моркву. Поруч приміщення, яке раніше було, напевно, конторою. Відремонтувати його не встигли — зосередили всі сили та фінанси на виробничих потужностях і технічному оснащенні овочевого підрозділу. На другому поверсі в одній кімнаті поруч працюють і керуючий, і бухгалтер. Вільям Янсен красивою українською мовою пропонує кави. Він готовий чесно й щиро відповідати на всі наші запитання. «Українцям не завадило б запозичити в голландців ще й інформаційну прозорість», — ловлю себе на думці.
— Як давно ви в Україні?
— Чотири роки вже. Я ще з Голландії знав Корнеліса. Він запрошував: «Приїдь Україну подивитися. Може дуже сподобатися». Він мав ідею перетворити наявний у компанії соціальний овочевий проект на розумний бізнес, — відповідає молодий фермер.
Вільям Янсен не дуже вдається в подробиці поняття «соціальний овочевий проект». І це правильно, адже в багатьох викличе і посмішку, і розуміння рішення директора ТОВ «Кищенці». Корнеліус Хузінха, розпочавши бізнес в Україні, був шокований безпардонністю обласного центру зайнятості, який щороку змушував забезпечувати роботою понад 40 осіб місцевого населення. Жодні пояснення, що підприємство орієнтовано на тотальну механізацію, яка не передбачає великого штату працівників у господарстві, на чиновників не діяли. Крім того, «Кищенці» планово переходили на mini-till: поля вирівнювали котками, ґрунти приводили у відповідність до інтенсивних технологій. Натомість сезонні робітники не могли позбавитися звички ходити по вирівняних полях і збирати все, що погано лежить і росте. А росте в голландців усе добре й перебуває на плановому обліку. Керівник-іноземець вчинив конструктивно — посадив на віддалі від зернового ареалу огіркове поле й поставив аборигенів на ручне вибирання. Відтоді минуло багато часу. Господарство розвинуло молочне та м’ясне тваринництво. Овочевий напрям і далі лишався «соціальним проектом», аж доки 2013 року його не очолив Вільям Янсен.
— Жодних бізнес-проектів і обґрунтувань я не готував. Поговорили, визначилися з культурами (морква, цибуля, капуста) й каналами збуту (супермаркети) і почали роботу. Стартували з цибулі, під яку відвели 40 га. Сьогодні під нею 150 га. Потім додали капусту (20 га) і моркву (60 га). Ну, і заклали суничну плантацію, — розповідає овочівник.
Із врожайністю в господарстві все гаразд, хоча вважаю її винятково по товарній реалізованій продукції, а не по валовому збору: цибуля — 65, морква — 72, капуста — близько 70 т/га.
 |
|
Фото1. У будівлях колишньої цукроварні зроблено кватирки для забору повітря. Фото 2. Стелю і стіни утеплено не лише пінопластом, а й соломою. Фото 3. Камера змішування повітря. |
— Як обирали постачальників МТР? — цікавлюсь.
— По кожній позиції вибираємо одного партнера. Наприклад, усе насіння купуємо в українського представника голландської селекційної компанії Hazera, по зрошенню працюємо з «Агрооптіма», є один постачальник добрив і захисту. Такий підхід дозволяє отримувати хороші знижки: купуємо великі партії, розраховуємося вчасно, тому ставлення до нас лояльне, — пояснює Вільям Янсен.
— Звідки такий досвід?
— Мій батько — фермер. Він вирощує насіннєву картоплю, цибулю, буряк. Тому я завжди працював у господарстві. Потім закінчив університет і приїхав в Україну. Працюю так, як і мій батько. Нічого нового, — каже фермер і додає, що батько кілька разів приїздив до нього в Україну, був у захваті від просторів, розмаху, масштабу діяльності. — Судіть самі, адже в Нідерландах розширити виробництво дуже складно — земля коштує дорого. А в Україні можна в один рік посадити 40 га, а на наступний розширитися до 230 га. Батько сказав, що був би молодим, обов’язково ризикнув би з переїздом, адже земля добра й люди нормальні.
— Є відмінність між господарюванням в Голландії та Україні?
— Інший масштаб. Трохи важчий клімат для вирощування, ніж у Голландії, — сухіший і більш екстремальний: то холодно, то надто спекотно. В Голландії все рівніше та стабільніше. Можливо тому в українців інший менталітет.
 |
|
Фото 1. У соломі залишилася цибуля сезону-2015. Фото 2. Камеру для зберігання моркви модернізовано з мінімальними витратами. Фото 3. На системі охолодження не економили, але зробили власноруч |
— Вам із цим складно?
— Не дуже. Звик. Я завжди є на робочому місці. Разів три на рік відвідую батьків. Що дивно: коли я на роботі, тут усе гаразд, тільки-но відлучуся до Голландії — виникають проблеми. Довелось призвичаїтися, що контроль потрібен постійно, — дипломатично відказує.
Звикати довелося не лише до українського менталітету, а й до інакшої довжини світлового дня, який в Голландії дещо довший, і до перепадів температури, через що добре знайомі голландські гібриди довелося міняти на іспанську селекцію, яка придатніша до місцевих кліматичних умов.
Запровадив Вільям Янсен на Черкащині й голландські програму захисту та живлення рослин. «На відміну від місцевих виробників, які проводять хімобробки на цибулі раз на 10–14 днів, ми обприскуємо посіви кожні 5 днів, поперемінно гербіцидами та фунгіцидами. Це дозволяє запобігти стресу рослин. Зверніть увагу, що така голландська система запобігає проблемам, а не ліквідовуємо її наслідки. Саме тому ми отримуємо якісну продукцію. Моркву на Черкащині просто вирощувати — ґрунт чудовий, крапельне зрошення. Із цибулею важче. Капусту садимо і прямим посівом, і з розсади. Вона також на крапельному зрошенні. Основні масиви під білокачанкою, але є і червоноголова, і конічна. Обрали середньо-стиглі сорти, щоб реалізовувати її, як у вас кажуть, із поля. Вирішили, що зберігати її не варто — на ринку наприкінці літа висока ціна на капусту, можемо непогано заробити», — ділиться фермер.
Вирощування цибулі в господарстві повністю механізовано. Cіють моркву та капусту сівалками, а збирають вручну. На капусті це зрозуміло, з морквою важче — доводиться копати. Завдяки непоганим заробіткам в сезоні-2015/16 придбали морквяний комбайн, і цьогоріч він вийде в поля.
Голландська зваженість, помірність і логічність простежується буквально в усьому — тонко відчувають, на чому можна заощадити, а на що не скупитися. «Ми не користуємося банківськими кредитами. Спочатку заробляємо, а лише потім інвестуємо в придбання техніки, яка працює за принципами точного землеробства. На всіх машинах установлено GPS-навігатори, через які ведеться спостереження й керування технологічним процесом», — обґрунтовує свою обачність Вільям Янсон.
 |
|
Фото 1. Вентилятори від «Толсми». Фото 2. Щитову зроблено власноруч. Фото 3. Системи керування вентиляційним обладнанням. |
— Польову техніку, зокрема трактори, купую тільки надсучасні моделі John Deere. Трактори взагалі в сільському господарстві — незамінний транспорт. Зламається — вся робота зупиниться. Працюємо ними 3–4 роки і продаємо як вживану техніку. Собі купуємо нові моделі, щоб не мати з ними клопоту, працювати, не замислюючись про ремонт. І продавати їх як вживану техніку легко — купують охоче. Щодо спеціалізованої овочевої техніки, то шукав вживану в Голландії. Тут видають чимало каталогів, де фермери публікують відповідні оголошення, є спеціалізовані сайти, знайомі просто телефонують в Україну, повідомляють, що готові продати сівалку чи комбайн. Оформлюємо документи належним чином, шукаємо перевізника, що повертається з Голландії в Україну, довантажуємо в напівзагружену вентиляторами, іншим товаром фуру й чекаємо, доки вона довезе наше замовлення в Червоний кут, — пояснює фермер і між іншим зазначає, що купівати краще в Німеччині, бо мають вигідну кредитну лінію по лізингу.
Оскільки техніка в господарстві є вживаною, періодично постає потреба в ремонті. Практично по всіх лінійках німецьких і голландських машин в Україні є представництва та дилери. У них і купують запчастини, щоб не чекати на тривалу доставку від офіційних виробників. Ремонтують власноруч.
До речі, «власноруч» — одне з характерних слів у розмові кожного голландця, що продовжує логічний ряд після понять «вигідно», «рентабельно», «економічно», «практично». Наочний приклад — перебудова приміщень цукрового заводу на овочесховище під цибулю (4900 т навалом) і моркву (300 і 400 т контейнерне зберігання). Тут чітко простежується баланс економічності, надійності й практичності.
— Компанія «Толсма» — широко знана і є незаперечним лідером із виробництва вентиляційних рішень для овочесховищ у Нідерландах. Тому ми, не вагаючись, звернулися в українське представництво, яке допомогло підібрати під наші приміщення вентилятори та вентиляційні канали. Решту модернізації (утеплення стін, стелі, ремонт підлоги, кватирки для забору повітря) провели самостійно, — розповів Вільям Янсон.
У планах господарства — розширення виробництва шляхом будівництва ще одного складу, для якого вже виконано розрахунки та замовлено вентилятори, холодильні установки та лінію овочевої доробки знову-таки у «Толсми». «Ми не мінятимемо партнера і не купуватимемо щось в іншої компанії-виробника. Завжди зручно спілкуватися з одними й тими самими фахівцями й отримувати комплексну підтримку та повноцінну лінійку техніки», — додав фермер.
 |
|
Фото 1. На техніку не скупилися. Фото 2. Машини обладнано системами GPS. Фото 3. Трубу здано в оренду Vodafone та «Київстар». |
— Господарство проводило реконструкцію терміново і з мінімальними інвестиціями. В ході спілкування ми зрозуміли, що Вільям добре обізнаний із технологіями зберігання овочів, чітко знає, як вручну встановлювати потрібну температуру у сховищі, орієнтуючись на показники температури та вологості на вулиці й у приміщенні. Це дозволило уникнути встановлення автоматичної системи вентиляції. Придбали вентилятори, під’єднали до каналів, і система запрацювала, — розповів комерційний директор ТОВ «Толсма Україна» Олесь Капітанчук.
Він пояснив, що автоматична система зберігання 24 год/добу завжди в онлайн: чітко вимірює температуру повітря зовні й усередині приміщення, самостійно визначає, скільки та якого повітря запустити в певний конкретний момент. Це потребує більше часу, бо тричі на день потрібно контролювати температуру повітря зовні, всередині, знімати показники на термометрах, співвідносити їх із діаграмою Молльє, вирішувати — вмикати чи ні вентилятори. Особливо уважним потрібно бути після закладання продукції у сховище, коли потрібно його просушувати. Проте це рішення є оптимальним, якщо фермер не має фінансових можливостей придбати автоматичну систему — процес зберігання реально проконтролювати вручну.
 |
|
«Співпрацею задоволені», — Вільям Янсен, керівник овочевого проекту ТОВ «Кищенці», із Олесем Капітанчуком, комерційним директором ТОВ «Толсма Україна» |
— Це абсолютно нескладно й доступно кожній людині. Я цю таблицю знаю напам’ять і жодних проблем із ручною системою вентиляції немає. Потрібний лише ретельний щоденний контроль, — погодився Вільям Янсен. Він також сказав, що крім агрономічних нюансів у вирощуванні овочів для тривалого зберігання також практикує невеликий нюанс: «Закладаючи моркву у сховище, намагаємося, щоб на коренеплодах залишався ґрунт у пропорційному відношенні 20% землі на контейнер, тобто на 1 т моркви — 200 кг землі. Це допомагає краще зберігати продукцію».
Розповідаючи про організацію системи збуту, керуючий зауважив, що в Нідерландах виробники не опікуються реалізацією товару безпосередньо супермаркетам. Функції доробки та фасування також поза компетенцією фермерів. За овочами в господарство приїздять представники пакувальних станцій, забирають завчасно обумовлену партію й самі постачають її в магазини. «В Україні дещо складніше. Проте ми знайшли хорошого клієнта, з яким працюємо протягом 4 років. В основному це супермаркети мережі Fozzy Group. Ми самі відвозимо товар в розподільчі центри у Броварах, Одесі, Запоріжжі, для чого наймаємо, а не купуємо вантажівки. Як це в один бік везти овочі, а назад машини будуть повертатися порожніми? — Не ефективно! Навіть якщо відправляти по п’ять фур щодня. Є логістичні компанії. Нехай вони і працюють», — наголосив фермер.
Він запевнив, що вимоги українських супермаркетів до товару не нижчі, ніж у Голландії. Тому партії вирощених овочів, аналізи ґрунту, рослин упродовж вегетації він виконує не лише в Україні, а й у Голландії. Товар господарство не лише фасує вручну в сітки по 15 і 20 кг, а встановило лінію пакування цибулі та моркви в поліетиленові брендовані пакети «Кищенці».
— Ми ще не готові повністю задовольнити всі вимоги ринку. Споживачі потребують якісних овочів. Потрібно впровадити калібрування цибулі та моркви, а ми ще не заробили на це грошей. Покладаємо великі сподівання на сезон-2016, щоб створити повний цикл від вирощування до фасування. З цибулею та морквою справимося, з капустою буде важче — її чистимо вручну. В Голландії давно впроваджено калібрування капусти, яка залежить здебільшого від майстерності агронома — головка білоголової капусти має важити 1–1,5 кг. В Україні поки що вимоги нижчі, але ми намагаємося витримувати вагу 2–3 кг, хоча не завжди щастить, — розповів фермер.
— Суниці вам навіщо? — згадую.
— Так, маємо 6 га. Суниці, які також реалізуємо через супермаркети, допомагають розумно завантажити працівників роботою: взимку люди пакують овочі, трохи відпочивають і йдуть на суниці, потім невелика пауза і збирання капусти, далі морква, цибуля й знову передпродажна доробка продукції. Ягідництво навряд чи перетвориться на окремий проект. Ми не плануємо садити ще ягідні культури.
2017–2018 роки мають стати визначальними в долі овочевого проекту ТОВ «Кищенці»: площі планово збільшать до 1000 га, добудують сховище, встановлять лінію калібрування та фасування, проведуть сертифікацію йта отримають сертифікат GlobalG.A.P. Сподіваються розпочати експорт — із потенційними покупцями з Ірану та Грузії вже проведено попередні переговори. На європейський ринок українські голландці не поспішають — зависока конкуренція, серйозні митні надбавки на товар тощо.
— Вам подобається працювати в Україні?
— Дуже. До дому не збираюсь. Хоч і перебуваю далеко від родини, але ми завжди підтримуємо зв’язок. Усім місцевим колегам хочу сказати, що немає в Україні особливих стресів для іноземців. Хіба коли техніка ламається. проте це не порівняти з позитивом, який отримуєш, коли спостерігаєш за збиранням урожаю, бачиш у сховищі багато красивого продукту. Це надзвичайне задоволення, заради якого варто працювати й ретельно пильнувати свій бізнес.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, травень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
