Досвідом вирощування птиці та планами розвитку господарства поділився головний ветеринарний лікар ТОВ «Слов’янська хохлушка» Михайло Назаренко.
|
| Михайло Назаренко |
ТОВ «Слов’янська хохлушка» (с. Маяки Донецької обл.) — підприємство досить молоде. Утворене воно було в серпні 2016 року на базі колишнього тваринницького відгодівельного комплексу «Шахти ім. Засядька». Перед початком бойових дій на Донбасі тут планували вирощувати індиків, навіть уже почали переобладнувати приміщення, але з початком війни проект згорнули. Після цього підприємство змінило власника, який і вирішив вирощувати курей-несучок. Для цього у господарстві повністю реконструювали два приміщення — замінили дах, підлогу, встановили сучасне німецьке обладнання. Птицю в господарстві вирощують у 5-ярусних клітках. Найближчим часом планують увести в експлуатацію третій корпус, де утримуватимуть 85 тис. голів птиці. Як налагоджена робота «Слов’янської хохлушки», як годують і лікують птицю, Михайло Назаренко розповів журналу «Наше Птахівництво».
– Михайле Вікторовичу, який крос вирощуєте? Звідки завозите молодняк курей?
– Добовий молодняк кросу ломан білий завозимо з племптахорепродуктора ІІ порядку «Полтавська птахофабрика». Першу партію курчат посадили тільки в кінці квітня 2017 року. Наразі загальне поголів’я налічує 170 тис. Вирощувати птицю будемо повний цикл, до 560 діб із подальшим здаванням на м’ясокомбінат, тому що забійного цеху поки що не маємо.
– Як на підприємстві організовано захист птиці від інфекційних хвороб? Яка схема вакцинопрофілактики?
– У добовому віці безпосередньо на інкубаторі курчат вакцинують проти хвороби Марека, Ньюкасла й інфекційного бронхіту.
Потім на 6–10 добу життя відбираємо кров у курчат і відправляємо в діагностичну лабораторію фірми — постачальника вакцин, яка проводить моніторинг сироваток крові птиці, використовуючи серологічні методи досліджень. Метою цих досліджень є визначення рівня материнських антитіл у крові курчат. Це допомагає нам установлювати правильний строк вакцинації. Разом із фірмою — постачальником вакцин ми коригуємо графік вакцинації. Потім згідно з графіком вакцинуємо птицю від хвороби Гамборо, Ньюкасла, інфекційного бронхіту. У віці 90–100 днів проводимо вже кінцеву вакцинацію птиці інактивованою комбінованою тривалентною емульс-вакциною проти синдрому зниження несучості, хвороби Ньюкасла й інфекційного бронхіту.
Ефективність проведеної вакцинації ми бачимо по аналізах титру антитіл у сироватці крові.
– Які заходи потрібно вживати, аби не допускати розповсюдження респіраторних інфекцій серед промислових стад несучок? Розкажіть про профілактику мікоплазмозної інфекції.
– Профілактувати хворобу, звичайно ж, краще, ніж лікувати її. Так, на сьогодні ми робимо всі профілактичні обробки курей-несучок відповідно до схеми, розробленої та затвердженої управлінням ветеринарної медицини району та господарства. Випоювання антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, зокрема проти респіраторного мікоплазмозу, робимо на 7– 9, 30–32 та 60–62 добу. Вакцинацію проти цієї хвороби ми не робимо, як роблять інші птахофабрики.
Також випоюємо комплексні вітамінні препарати — десь раз на місяць або перед стресовою ситуацією: транспортування, після вакцинації та на посадці птиці по ярусах.
 |
– Чи дезінфікуєте в присутності птиці?
– Обов’язково. Для цього раз на місяць застосовуємо протягом 2 діб поспіль йодні шашки. Особливо ретельно дезінфікуємо в перший місяць після розсаджування птиці по ярусах, потім — після вакцинації. А вже у дорослої птиці плануємо робити дезінфекцію кожного тижня по 2 доби для профілактики респіраторних захворювань. Також у присутності птиці будемо використовувати Екоцид С — 0,5%-й розчин.
– Які засоби застосовуєте за теплового стресу птиці?
– Додаткових лікарських засобів не застосовуємо, і взагалі нам вдається підтримувати оптимальний мікроклімат у пташнику. Наше обладнання з автоматичною системою контролю мікроклімату, параметри виставляємо відповідно до віку птиці.
Уважаю, що додаткове застосування ветеринарних препаратів за теплового стресу птиці, яку утримують у багатоярусних клітках, є недоцільним, бо це призводить до додаткових витрат, а ефекту практично ми не бачимо. Доцільно це робити хіба що в разі виникнення серйозніших проблем, наприклад, порушення годівлі чи параметрів мікроклімату тощо.
В основному ми дотримуємося рекомендацій із вирощування птиці компанії «Ломан», зокрема щодо зоотехнічних показників і годівлі.
– Ви працюєте з комбікормовим заводом чи складаєте раціон безпосередньо на птахофабриці?
– Від початку й до кінця вирощування птиці беремо комбікорми з комбікормового заводу, де працюють грамотні технологи, постійно з ними на зв’язку, консультуємось. Поки що зауважень щодо якості комбікорму не виникало. Якість корму, який постачають на підприємство, не перевіряємо, бо не маємо власної лабораторії. Вважаю, що основний показник якісного, безпечного та збалансованого комбікорму — це отримання високих продуктивних показників на птиці.
– Якщо комбікорм недоброякісний, птиця відразу відреагує?
– За клінічним станом птиці це буде видно вже на 3–5-й день. Відновити показники продуктивності після інтоксикації буде складніше. Це триватиме досить довго — від 2–3 тижнів до місяця, й це копітка справа. Тому тут головне, щоб комбікорм, який застосовують у період відновлення, був якісний і збалансований.
– Чи намагаєтесь заощаджувати в процесі вирощування птиці в умовах суттєвого подорожчання?
– Звичайно, бо зараз дуже важко з реалізацією харчового яйця. Постійно робимо моніторинг по ветеринарних препаратах, знаходимо аналогічні, але за нижчою ціною. Також, як я вже казав, значну увагу приділяємо профілактиці захворювань птиці, особливо молодняку. Для дорослої птиці застосовуватимемо лікарські засоби тільки на основі даних патологічного розтину й бактеріологічних досліджень щодо чутливості мікрофлори до антибіотиків. Намагаємося не закуповувати заздалегідь широкий асортимент препаратів.
– Розкажіть, як побудована в господарстві система біобезпеки.
– Наша птахофабрика працює в закритому режимі — стороннім людям заборонено заходити на нашу територію. На в’їзді на птахофабрику працює дезінфекційний бар’єр, у кожному пташнику перед входом лежить дезінфекційний килимок, який заправлено дезрозчином.
Люди працюють лише в спеціалізованому одязі та взутті. На санпропускнику є душова кабіна, спеціалізована пральня, також у кожному пташнику є рукомийники з гарячою водою та дезінфекційним засобом.
Працівники господарства не мають права переміщуватися зі своєї зони (а в нас їх чотири — вирощування, виробничого стада, цех сортування яйця та яйцесклад).
– Як контролюватимете якість готової продукції?
– Ми вже уклали договори з районною державною лабораторією ветеринарної медицини на проведення лабораторних досліджень згідно з моніторинговим контролем із мінімального та розширеного переліку досліджень. Перевірятимуть уміст каротиноїдів, холестерину, поліненасичених жирних кислот тощо.
– Які плани підприємства на майбутнє?
– Плануємо зробити реконструкцію ще двох корпусів і збільшити поголів’я курей-несучок. До 2019 року компанія планує збільшити загальне поголів’я птиці до 1 млн. Також плануємо розробити та впровадити міжнародні системи якості й контролю ХАССП та ISO з метою розширення ринків збуту.
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
