Техніка
Головне:
Техніка

Шлангова система: сучасний тренд внесення рідкої органіки

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Останнім часом зі зростанням тенденції до популяризації продукції з приставкою «еко» внесення органіки набирає дедалі більшого поширення на загальносвітовому рівні. Проте крім просто загальноприйнятого тренду раціональне використання органічного добрива робить упевнений «постріл у двох зайців», вирішуючи собою як проблему утилізації великих обсягів гноївки на господарстві, так і відкриваючи перед рослинниками практично невичерпний ресурс натуральної сировини для підвищення родючості ґрунту.

Якщо детальніше, ми маємо на увазі й позитивний вплив на характеристики ґрунту (через покращення хімічних, біологічних і фізичних властивостей) і підвищення у ньому кількості корисних мікроелементів (наприклад, 100 т/га свинячої гноївки, внесеної в кореневмісний шар ґрунту, дають рослинам у середньому 200 кг азоту, 120 кг — фосфору, 100 кг — калію). Важко заперечити і той факт, що системне внесення органіки на поля є більш прийнятною (та економною) альтернативою мінеральним добривам, яка дозволяє заощаджувати кошти й поступово зменшувати мінералізацію ґрунтів.

Проте, будемо відверті, традиційні методи внесення органіки також викликають у господарств певні запитання. По-перше, як відомо, за цього способу внесення на практиці спостерігаються втрати до 50% азоту, а, по-друге, ми говоримо й про питання обсягів його відкачування (а це десятки тисяч кубометрів на рік) у процесі видалення гною з лагун. Як правило, для вирішення цього завдання вітчизняні аграрії застосовують метод вивезення бочками, за якого весь процес (від закачування гноївки з лагуни й транспортування до внесення його в ґрунт) реалізовується за допомогою трактора з цистерною.

Проте тренди не сплять, тож останнім часом дедалі більшої популярності на практиці європейських господарств набирає застосування шлангових систем. Західні колеги переконують: «Цей метод є таким швидким, таким простим і дозволяє навіть не найдосвідченішому аграрію рівномірно вносити великі обсяги гноївки за великої відстані між полем і гноєсховищем». Ба більше, поступово розробка знаходить своїх прихильників і серед українських фахівців.

Що ж являє собою ця шлангова система і що робить її по-справжньому цікавою для вітчизняних тваринницьких господарств? Детально про це говоримо з Яном Бондаренком, керівником відділу продажу техніки для переробки сільськогосподарських відходів компанії «Пак-Трейд».

Пане Яне, звикання до нових трендів — це завжди питання часу. На сучасній практиці використання органіки дедалі частіше можна почути про шлангову систему викачування рідкої фракції гною з лагун і внесення її як елемент живлення на поля. Розкажіть детальніше про цей метод…

Я завжди полюбляю казати, що рентабельність рослинництва напряму залежить від ефективності системи внесення добрив. Сьогодні велика кількість вітчизняних господарств у розрізі роботи з рідкою фракцією традиційно працює з бочками. Я ж виступаю прихильником застосування альтернативної технології — шлангової системи. Загалом вона складається з насосно-дизельної станції, що подає гноївку через магістральний шланг, транспортувальні шланги і, врешті-решт, аплікатори для внесення добрив у ґрунт. Це ефективний і сучасний метод, який дозволяє за короткий період часу вносити великі обсяги гною на відстань до 10 кілометрів між полем і лагуною.

Які переваги шлангової системи проти бочок?

Органічні добрива вносять на поля два рази на рік — восени та навесні. Зважаючи на особливості нашого клімату, в розпорядженні вітчизняних господарств, будемо відверті, досить обмежені тимчасові відрізки для внесення рідкої фракції. Що ж ми спостерігаємо на практиці? Для ефективного використання системи вивозу бочками господарству потрібно мати або декілька бочок, або бочки великої місткості. А це, своєю чергою, передбачає наявність високопотужного трактора (який може бути залучений на іншу роботу). Та навіть якщо в господарства є фінансова можливість закупівлі й подальшого сервісного обслуговування цих агрегатів, на вивезення бочками великих обсягів рідкої фракції все одно може знадобитися чимала кількість часу — до 30–40 днів!

І тут у дію вступає проста математика. За використання шлангової системи, скажімо, з продуктивністю викачування мінімум 2500 кубометрів на день, навіть лагуни великих обсягів (ми говоримо про 15–20 тис. м³) можна викачати у два-три рази швидше, тобто всього за 7–10 днів.

У розрізі цифр ми не можемо не торкнутися й питання витрат — одноразова оренда шлангової системи для викачування лагуни є економнішою за класичну систему внесення бочками. Крім того, в разі роботи за цим методом для внесення рідкої фракції господарству потрібно всього два трактори, один з яких буксирує аплікатор зі встановленим на ньому шлангом, а другий використовується для транспортування котушок розмотування й намотування шлангів. Варто зауважити, що для виконання такого процесу досить трьох механізаторів, тобто перевага торкається і кадрового питання.

Які варіанти внесення рідкої фракції у ґрунт можна розглядати за цього методу?

Якщо ми говоримо про шлангові системи, то існують поверхневий і ґрунтовий способи внесення гною. Розкажу детальніше про кожен із них.

      Поверхневий спосіб дозволяє спершу розподілити гній поверхнею ґрунту, але потім потребує додаткову операцію його механічного загортання. Крім того, не можу не зазначити, що за поверхневого способу внесення дуже актуальною може стати проблема поширення неприємного запаху.

      Що ж до ґрунтового внесення, то у цьому разі гній розподіляється відразу всередині шару ґрунту й вноситься в кореневу зону рослин. Глибина загортання є регульованою й може досягати 40 см. Зазвичай усе залежить від завдання господарства, але зазвичай за малих і середніх доз гній розміщується в ґрунті на глибині 5–18 см (глибина закладання пропорційно зростає зі збільшенням норм внесення).

Перевагою цього способу є його універсальність, тобто те, що він може застосовуватися загалом за будь-якої технології обробітку ґрунту (завдяки широкому вибору робочих органів, що встановлюються на аплікатор). Щодо останнього, то потрібно брати до уваги, що за ґрунтового внесення аплікатор має складнішу конструкцію й високу вартість. Однак, звичайно ж, питання поширення специфічного запаху та випаровування (а отже, і втрати поживних речовин) також нівелюються.

 Розкажіть детальніше про покроковий принцип роботи цієї системи.

Передусім після попереднього перемішування гною в лагунах за допомогою міксерів гомогенізована рідка фракція починає викачуватися за допомогою насосно-дизельної станції. Основу останньої являють собою дизельний двигун різної потужності (175–560 к. с. залежно від відстані, на яку потрібно подавати гній) і насос, здатний подавати від 100 кубів рідкої фракції на годину на відстань до 4 км.

Надалі подача гною до поля здійснюється зносостійкими поліуретановими шлангами діаметром 6,8 та 10 дюймів, магістраль з яких від лагуни до поля прокладається за допомогою транспортувальника. Стандартна довжина одного відрізка — 200 м, тому вони з’єднані міцними сполучними муфтами з високою абразивною опірністю. Далі до магістрального приєднується екстраміцний буксируваний шланг, який з іншого боку під’єднується до аплікатора (як для поверхневого, так і ґрунтового внесення добрива на різну глибину).

Сам аплікатор агрегатується з трактором від 250 к. с., який, переміщуючись полем, безпосередньо вносить органічні рідкі добрива. До речі, як я вже згадував, за ґрунтового способу гній вносять у кореневу зону рослин, тож поживні речовини, що містяться в ньому, краще зберігаються і стають для рослин більш швидкодоступними.

Як мені відомо, є різні варіанти комплектації цього устаткування. Від чого передусім залежить продуктивність і ефективність шлангової системи?

Передусім — від потужності насоса, двигуна й діаметра застосовуваних шлангів, а також від консистенції та вологості фракції гною. Проте треба враховувати й такі чинники, як перепади висот у полях і відстань від лагун до поля.

Так, наприклад, для внесення гною на поля, що розташовані в радіусі до 4 км від гноєсховища, достатньо однієї насосно-дизельної установки. Однак якщо відстань є більшою, то потрібно використовувати бустерні (проміжні) насосні станції й подовжувати систему для роботи на великій дистанції.

У цьому разі вони додатково послідовно під’єднуються до загальної магістралі, що збільшує відстань подачі гноївки до 10 й навіть до 20 кілометрів.

 Ця технологія вже зарекомендувала себе на західних господарствах. На якому етапі перебуває впровадження способу на території України?

Так, технологія вже протягом багатьох десятиліть широко застосовується на господарствах західних країн, зокрема в США, Канаді, Данії й ін. Але вже станом на 2019 рік технологія отримує дедалі більшого поширення й серед тваринників України. Звичайно, з огляду на високу вартість усього комплекту господарства спочатку розмірковують: чи потрібно їм у неї інвестувати.

Саме тому крім продажу шлангових систем наша компанія також надає в оренду обладнання для одноразового викачування заповнених лагун. Ми маємо кілька демонстраційних комплектів, які надаємо в оренду господарствам, що хочуть спробувати з ними попрацювати й зрозуміти для себе, чи вони їм підходять.

І мушу визнати, це дозволяє суттєво популяризувати систему серед вітчизняних тваринників. Так, уже з осені минулого року нашими послугами скористалися понад 15 господарств з усієї України, а загалом ми викачали та внесли в поля понад 150 тис. кубометрів рідкої фракції! Погодьтеся, цифра говорить сама за себе. Наприклад, першим вітчизняним господарством, що спробувало оренду обладнання для одноразового викачування заповнених лагун на практиці, стало ТОВ «АГРОФІРМА „ПІЩАНСЬКА”» (с. Добренька Красноградського р-ну Харківської обл.).

На молочному комплексі цього господарства було дві повністю заповнені лагуни місткістю 20 тис. кубометрів. Тоді перед нами постало завдання в максимально короткі строки провести ретельне перемішування й викачування гною з подальшим унесенням його на поля, розташовані в радіусі трьох кілометрів. У результаті ефективної роботи шлангової системи зі швидкістю внесення 2500 кубів на день ми у стислі призначені строки ефективно впоралися з цим завданням.

Тобто, як я розумію, на разі ви активно впроваджуєте цю технологію на території України, не лише продаючи готове обладнання, а й надаючи його в оренду… Бували випадки, коли господарство ухвалювало рішення придбати повний комплект після роботи зі шланговою системою?

Звичайно. Наші фахівці допомагають зацікавленим підприємствам-клієнтам обрати правильну комплектацію обладнання для перемішування гною, викачування лагун, внесення гноївки на поля з урахуванням конкретних відстаней та індивідуальних характеристик місцевості.

За використання шлангової системи з продуктивністю викачування мінімум 2500 кубометрів на день лагуни великих обсягів (15–20 тис. м³) можна викачати за 7–10 днів.

Поділитись: