Із 649 сортів озимої пшениці торік було висіяно лише 223, а на 15 із них припадає 52% посівних площ.
Панельне дослідження — один зі способів отримати незаангажовану інформацію про поточний стан ринку, його тенденції й уподобання аграріїв. Маючи багаторічний досвід проведення таких досліджень (із 2007-го), наш CallCenter уже третій рік поспіль цікавиться думкою сільгоспвиробників щодо стану посівного матеріалу й ЗЗР в Україні.
Як проводили дослідження
Методологія проведення панельного дослідження базується на використанні системи CATI. Вона містить формування репрезентативної вибірки, що повністю охоплює структуру посівних площ під кожною з досліджуваних культур та її аналіз. Загалом у вибірці понад 1000 сільгосппідприємств, що вирощують олійні (соняшник, ріпак, сою), зернові (пшеницю, ячмінь, жито, овес), а також кукурудзу, горох, цукровий буряк, картоплю, овочі (капусту, моркву, цибулю, томати, огірки), фрукти (яблука, груші, сливи, персики, вишню, черешню). У переліку головних критеріїв відбору респондентів — площа землі в обробітку підприємства (від 5 га, в агрохолдингів — понад 30). Зокрема, 2017 року проведено 4397 інтерв’ю. Дослідники орієнтувалися передусім на думку тих, хто ухвалює рішення щодо вибору засобів захисту рослин і посівного матеріалу. Врешті вдалося отримати чітку картину щодо застосування ЗЗР (за всіма типами препаратів у розрізі площ застосування, періоду, часу та їхньої вартості), рейтинги досліджуваних засобів, компаній-виробників і постачальників, а також шкідливих об’єктів (на які була спрямована дія пестицидів).
|
Динаміка змін і чинники впливу
За результатами 2017-го обсяг основних препаратів (гербіциди, інсектициди, фунгіциди), використаних для обробки рослин у період вегетації, на 20% перевищив попередні показники (за 2016-й). Така ситуація була зумовлена передусім збільшенням площі обробітку під цими культурами.
| Попит на агрокультури |
 |
Серед основних чинників, що впливають на кількість обробок, — погодні умови в період вегетації. Так, скажімо, затяжна холодна весна спричинила скорочення гербіцидних обробок на картоплі й овочевих культурах у середньому на 25–30%. Разом із тим, як зазначали учасники опитування, головною проблемою, з якою вони зіткнулися торік, були різні види осоту й пирію повзучого — практично на всіх посівних площах проводилися обробки від цього виду бур’янів. Водночас відсутність опадів і високі температурні показники у другій половині літа стимулювали до інтенсивнішої обробки садів проти шкідників. За даними нашого дослідження, кратність таких дій зросла торік на 20%. Інсектициди застосовували проти тлі, листоверток і плодожерок, джерела розповсюдження яких фіксували на 70% площ під садами.
| Структура ринку протруйників озимих культур в Україні під врожай 2018 року |
 |
Ми також цікавилися у сільгоспвиробників їхньою думкою про сорти насіння, фактичну норму висіву, якість посівного матеріалу за типами обробки тощо. Як показало опитування, попри різноманіття сортів для кожної з культур, рекомендованих до розповсюдження в Україні, фактична їх кількість, використовувана аграріями, на порядок нижча. Так, скажімо, із 649 сортів озимої пшениці торік було висіяно лише 223, а на 15 із них припадає 52% посівних площ. З кукурудзою ситуація така сама: 296 із 1090.
Фунгіциди поза конкуренцією
Окремо ми приділили увагу дуже важливому етапу протруєння посівного матеріалу. Його своєчасна обробка, як відомо, може в рази скоротити кількість обробок у період вегетації. Як показало наше дослідження, практично всі респонденти (98–99%) надають перевагу сівбі протруєного насіння озимих (пшениця, ячмінь, ріпак). Щоправда, якщо ячмінь і пшеницю фермери загалом обробляють самі, то понад 70% насіння ріпаку протруєне ще до купівлі (виробником або продавцем).
Аналізуючи ринок протруйників щодо підтипу препаратів, можна дійти висновку, що переважна більшість респондентів надає перевагу фунгіцидним протруйникам. Ними торік було оброблено близько 85% насіння озимої пшениці та ячменю й трохи більше ніж 60% посівного матеріалу озимого ріпаку. За результатами першого етапу нашого дослідження на сезон 2018-го, зазначимо, що обсяг використовуваних препаратів виріс унаслідок збільшення посівних площ і, відповідно, тоннажу висіяного насіння. Переважна більшість сільгоспвиробників добре орієнтується в палітрі виробників посівного матеріалу (середній рівень поінформованості — 85%) і загалом дотримуються сортозміни (середній термін 2–3 роки).
Олександрина Овдієнко,
керівник CallCenter «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, травень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
