Проаналізовано досвід розвитку аграрного підприємства в розрізі оновлення технічного парку та застосування інформаційних технологій.
|
|
Сергій Хом’як, заступник директора з виробництва «Волинь Агро» |
Господарство «Волинь Агро» було засноване шість років тому, нині обробляє близько 6000 га в Турійському та Любомльському районах Волинської області. Вкладає значні кошти у відновлення занедбаних земель, які багато років не використовували.
Єдиним напрямом діяльності «Волинь Агро» є рослинництво. Вирощують зернові й технічні культури, що притаманні саме для цього регіону: озима пшениця, різні сорти жита, ріпак, кукурудза. Пробували вирощувати горох, але стикнулися з нестабільною врожайністю цієї культури. Наприклад, торік урожайність була високою, а цього — набагато менша. Також вирощували сою, але результати не завжди були позитивними. Зрозуміли, що потрібно мати точніші прогнози щодо погоди, вологи й інших чинників, які суттєво впливають на врожайність цієї культури. На жаль, природа не дає змоги гарантовано отримувати стабільні врожаї сої на Волині, тому це доволі ризикована культура для західного Полісся.
Неочікуваний позитивний результат показав соняшник. Чотири роки тому було посіяно перші 100 га цієї культури й отримано врожай понад 3 т/га. На наступний рік збільшили площу до 400 га, і тепер під соняшником близько 1800 га.
Відповідно до сівозміни застосовують класичний обробіток ґрунту — оранку, дискування та культивацію. В господарстві був навіть глибокорозпушувач, але сьогодні ним не користуються. Легкі піщані ґрунти менше ущільнюються, отже, потреби в цьому знарядді не вбачають.
Зате велику увагу приділяють удобренню. Ґрунти Полісся доволі бідні, тому без додаткового живлення тут неможливо отримати достойний урожай. У господарстві віддають перевагу препаратам YaraMila та нітроамофосці білоруського виробництва, які вносять здебільшого по мерзлоталому ґрунту.
Зерно сушать власною сушаркою, яка працює на дровах. Це зручно й вигідно, але в останні роки в регіоні все більше відчувається дефіцит деревини для використання її як палива. Тому на цей рік було зроблено часткову модернізацію сушарки, щоб разом із дровами використовувати солому в малих тюках. Тепер є план зробити ще одне переоснащення, щоб як паливо використовувати пропан. Це вигідно, оскільки «куб» дров уже коштує 450–500 грн, пропозиція на місцевому ринку досить мала й зменшується. Сушити виключно соломою теж не по-господарськи, оскільки виносити значні обсяги органіки з поля небажано з агрономічних інтересів. Отож, оскільки обсяги збіжжя доволі великі, власна сушарка не завжди встигає висушити, і господарство частину врожаю сушить у сусідів, де для цього є технічні можливості.
Зберігають урожай у звичайних критих приміщеннях, які відповідним чином відремонтували. Також частину зерна зберігають у рукавах, оскільки площ під дахом не вистачає.
На сьогодні головними пріоритетами господарства є збільшення земельного банку й модернізація технічного парку. Нові сховища планують збудувати трохи пізніше, коли для цього вивільниться достатньо ресурсів.
 |
| Зернова сівалка Harvest 540 За допомогою мульчера поля очищують від кущів та коріння дерев |
Тракторний парк
У перші роки тракторний парк «очолювали» John Deere 8335 R і Buhler Versatile 2375.Разом з ними працювали три одиниці МТЗ 1221 і велика «компанія» МТЗ 82. Одним з останніх придбань є John Deere 6175 потужністю 175 к. с., і на цьому розширення тракторного парку не закінчується. Найближчим часом «джон дірів» стане більше. Вони замінять МТЗ на всіх основних роботах, а старі «білоруси» працюватимуть на допоміжних — підвезення води, розкидання добрив тощо. Ресурс тракторів МТЗ майже вичерпано (цього року двом машинам уже зробили капітальний ремонт двигуна), вони часто ламаються, їхня надійність, ефективність і технологічність доволі низькі. Тому було вирішено оновити парк. Техніка, що має прийти на заміну, зовсім іншого рівня, і господарство отримає від неї більше користі.
Ґрунтообробні знаряддя
Для основного обробітку застосовують плуги Maschio Gaspardo (модель Mirko) й Akpil. Останні доволі добре показали себе в роботі, тому власники господарства планують придбати ще кілька плугів польського виробництва. Дискові борони також різних виробників — як українських, так і закордонних. Такий підхід зумовлено не лише бажанням зібрати різнобарвні знаряддя — щороку умови в полях відрізняються (попередники, кількість рослинних решток, вологість, структура ґрунту), тому для оптимального вирішення поставлених завдань підходить лише якесь одне знаряддя. Крім того, якщо раптом одне знаряддя ламається, його можна легко замінити іншим.
Сівалки
Кукурудзу, соняшник і ріпак висівають сівалками Kuhn. Також ріпак сіяли зерновими сівалками Harvest 540 і Great Plains (закривали частину сошників). Це робили на полях, які ще не до кінця очищені від кущів і дерев, де є великі брили. Адже запчастини до просапної сівалки Kuhn надто дорогі, тому вирішили не ризикувати й залучити більш просту техніку.
Обприскувачі
Обробляють рослини звичайними причіпними обприскувачами, але сьогодні господарство придбало самохідний Berthoud Raptor із шириною захвату 32 м. Потреба в такій машині виникла в той час, коли чотири роки тому почали вирощувати соняшник. Першого року висота рослин перевищувала 2 м, і десикацію можна було зробити лише за допомогою самохідного обприскувача або літака. Довелося винаймати самохідний агрегат у сусідів, але той не виконав завдання: високі рослини пошкодили гідропроводи, тож від подальшої роботи сусіди відмовилися. Тоді винайняли невеличкий літак (тоді послуга авіахімробіт коштувала близько 80 грн/га), який малооб’ємним обприскуванням зробив десикацію. З одного боку, це було вигідно, але технологія малооб’ємного обприскування потребує ідеальної погоди (повного безвітря). Малий розмір крапель і велика концентрація препарату загрожують сусіднім полям з іншими культурами, і навіть слабкий вітерець може перенести «хімію» на десятки метрів. Того разу витратили три дні, здійснюючи польоти здебільшого зранку й увечері.
Ситуація з ріпаком виявилася доволі схожою: коли рослини сягають заввишки півтора метра, причіпний обприскувач їх пошкоджує. Отже, вирішили придбати самохідний обприскувач із кліренсом 180 см, який нині працює виключно по високорослих культурах.
На початкових стадіях розвитку рослин обробки виконують причіпними обприскувачами. Вони зручніші для пересування дорогами загального користування завдяки малій висоті, тому поки що є основними «працівниками» для обробок.
Збиральна техніка
На збиранні працюють чотири комбайни (John Deere та Claas). Також залучають найману техніку — зазвичай це відбувається під час збирання ріпаку, коли кожна година на рахунку. На збиранні ранніх зернових поряд із власними також працюють наймані комбайни, оскільки свої не завжди встигають. Соняшник збирати значно зручніше, тому що є можливість поетапного виконання цієї роботи. Кукурудза взагалі може й зиму перестояти, тому ці культури збирають виключно власними машинами. Під час збирання постійно користуємося бункерами-перевантажувачами ПБН-16 виробництва заводу Кобзаренка. Адже вантажівки не завжди можуть заїхати в поле, та й логістика покращується. Крім того, бункери-перевантажувачі працюють на завантаженні зерна в рукави на зберігання.
Системи точного землеробства
Як розповів заступник директора з виробництва «Волинь Агро» Сергій Хом’як, останніми роками господарство активно почало впроваджувати системи точного землеробства. Так, торік узято на озброєння програму Cropio. Крім звичайного супутникового моніторингу техніки, можна бачити, хто та як працював, чи не зливав паливо (на всі машини поставили датчики його рівня). Активно послуговуються супутниковими прогнозами погоди, знімки з космосу показують стан розвитку рослин, визначаються проблемні зони, на які потрібно звернути увагу. Також почали застосовувати дрони, що періодично роблять знімки й визначають фактичний стан рослин. До того ж фотографії безпосередньо на полі роблять агрономи. Знімки доступні всім зацікавленим, у будь-який час можна побачити історію та стан кожного поля.
На комбайнах датчиків урожайності поки що немає, але зібране зерно зважують, і нехай із меншою точністю, але інформацію заносять у базу даних, тож навіть по окремих ділянках поля можна побачити різницю. Проте реальна користь від цього очікується дещо пізніше. Сьогодні актуальними є простіші речі — наприклад, знайти потрібне поле. Це було реальною проблемою, особливо коли потрібно щось робити вночі. Нині працівник відкриває планшет й одразу бачить, куди потрібно їхати й де пролягають межі поля. Будь-який новий працівник (наприклад, агроном) може побачити історію поля, які там були попередники, які вносили добрива та ЗЗР. Це дає можливість краще планувати такі дії — як обробляти ґрунт, що посіяти, скільки вносити добрив тощо.
Якщо робити короткий аналіз роботи господарства «Волинь Агро», то можна чітко побачити перехід до другої стадії розвитку. Вона характеризується насамперед якісними змінами: придбанням нової ефективнішої техніки та використанням сучасних інформаційних технологій. Це вже нині починає давати позитивний ефект і в майбутньому приведе до пришвидшення розвитку підприємства.
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
