Початок продажу автомобілів моделі «Амарок» наробив багато галасу й відібрав у конкурентів ласий шматок ринку, особливо в аграрному сегменті.
У серпні 2012 року я тестував повнопривідний автомобіль «Амарок» у топовій комплектації Highline, із текстильним салоном та додатковим «фаршем». На той час в Україні для продажу були доступними лише моделі з механічною трансмісією та дизельними двигунами двох потужностей. Автомобіль тоді відмінно пройшов тест-драйв, і його можна було назвати наступним «народним» хітом від VW.
Автомобілі «Амарок» зустрічаються дедалі частіше: подекуди як родинне авто, іноді – як корпоративне, з лого на борту. В аграрному секторі кількість «вовків» теж стрімко зростає – популярність цього авто прямо пропорційна росту ринку пікапів. Формула успіху проста: мода на пікапи потрапила до нас з-за океану. Для шанувальників класичних представницьких позашляховиків пікап є більш бюджетною та універсальною альтернативою автомобілю, який використовують як під час активного дозвілля за межами міст (мисливство, рибальство), так і щодня як комерційне чи сімейне авто. Завдяки стильному дизайну, доброму рівню комфорту, універсальності та невеликим апетитам до пального «вовк» відкусив ласий шматок від ринків автоінших класів, закохавши в себе поціновувачів седанів та універсалів.
Для тест-драйву я отримав автомобіль у спеціальній комплектації TrendlineRodeo. Хоча це й не топова комплектація, але у ній є багатофункціональне шкіряне кермо із перемикачами аудіосистеми, двозоновий клімат-контроль та ще й табличка «Made in Germany», адже з квітня 2013 виробництво пікапа розпочалось на заводі в Ганновері у Німеччині. Те, що авто виготовляється саме там, істотно скорочує час на поставку автомобіля, наприклад у разі індивідуальної комплектації під клієнта. Стандартні комплектації стали багатшими, й віднедавна деякі платні опції включили до базового оснащення.
Салон
Якість німецького збирання є еталоном і не потребує коментарів, однак інформація про те, що авто зібране в рідних стінах Volkswagen, мимоволі спонукає сприймати салон затишнішим порівняно з моделлю «Амарока», яку я тестував раніше. Загалом салон не змінився, він оформлений у класичному фірмовому стилі бренду – практично, функціонально, і водночас там немає нічого екстра-дизайнерського. Як для комерційного автомобіля з дуже просторим салоном та в порівнянні з конкурентами всі елементи конструкції вдало підібрані та по-європейськи зручно розташовані, місце водія забезпечує добрий огляд траси. Салон має вдосталь відсіків для дрібних речей, бокові кишені всередині обшиті текстилем, під час руху це дозволяє уникнути зайвого шуму, також у салоні є підстаканники.
На задніх сидіннях зможуть комфортно розташуватися пасажири різної комплекції, там достатньо простору для ніг та голови. Сидіння мають зручний нахил спинки – на задньому сидінні усі три пасажири почуватимуться зручно, навіть якщо подорож буде тривалою. За потреби задній ряд легко трансформується в багажне відділення. Для цього можна або підняти і закріпити вертикально гумовими тросами подушки сидінь, або опустити і закріпити горизонтально спинки сидінь. Між сидіннями першого ряду – широкий підлокітник, під кришкою якого є місце для дрібних речей. Сидіння переднього ряду комфортні: підігрів, добра бічна підтримка та набір механічних налаштувань.
Салон має дуже добру шумоізоляцію, яка забезпечує високий рівень комфорту навіть за динамічної їзди бруківкою. Враження таке, що теперішня шумоізоляція є ще якіснішою, ніж в авто, яке тестувалося раніше. Елементи інтер’єру під час їзди не спричиняють жодних шумів та скрипів: матеріали підібрано з бездоганною німецькою практичністю. Оздоблення салону виконане із твердого пластику, однак для такого типу авто це розумне рішення, бо забезпечує легкість догляду за салоном.
Інформацію щодо витрат пального бортовий комп’ютер автомобіля дає за кількома параметрами: поточні витрати, середні витрати в літрах на 100 км та використання пального у нерухомому авто, у літрах на годину. Додатково на центральний дисплей виводиться інформація з парк-пілота та із камери заднього огляду.
Фірмова аудіосистема із сенсорним дисплеєм, чейнджером на 6 компакт-дисків та зі слотом для SD-карт у комплекті із 6 динаміками для меломанів стане справжньою знахідкою: якість звучання порівнянна з тією, що забезпечує небюджетна система Hi-Fi, до того ж на кермі є можливість перемикання режимів відтворення аудіо.
Двигун
Головний герой нашого тесту обладнаний дволітровим дизельним двигуном TDIіз подвійною турбіною, що видає 180 «коней», та з повним приводом. Поєднаний із 6-ступінчастою механікою, цей двигун ще під час попереднього тесту підкупив своєю динамікою та малими витратами пального.
Якщо ви надаєте перевагу автомобілям з автоматичною коробкою, варто звернути увагу на комплектацію – автоматизованим пікап став завдяки 8-ступінчастому агрегату виробництва компанії ZF. Версія з автоматом отримала постійний повний привід, у якому крутний момент роздає диференціал Torsen C. Особливістю цієї трансмісії є те, що перша передача у неї надкоротка та за сумісництвом виконує функцію пониженої передачі, а восьма передача – довга і призначена для максимальної економії пального. Восьма передача включається на швидкості близько 80 км/год і дозволяє цілком комфортно рухатися та швидко прискоритися. Заявлено, що витрати пального в «Амарока» з «автоматом» від 7 літрів дизелю на 100 км шляху. Шестиступінчаста механіка вимагає від водія добрих професійних навичок. Якщо він має мало досвіду, то йому буде важко впевнено рухатися засніженими трасами чи бездоріжжям. Натомість «автоматичний» «Амарок» позбавлений цих недоліків і зберігає свої можливості позашляховика. Автомат надає такі переваги, як легке рушання без кочення назад на схилах, зручність та простота керування на бездоріжжі та безпечна їзда взимку навіть для «чайників». Авто має більшу економічність та надзвичайну плавність ходу, особливо в міських заторах. Також у авто є блокування заднього диференціалу, вимикання «антибуксу» і «антизаносу» та режим «бездоріжжя».
Динамічні характеристики
Візуальне сприйняття швидкості подібне до того, що маємо в седанах топових німецьких виробників. На нових асфальтованих шляхах забуваєш, що ти за кермом пікапа: чудова динаміка та комфорт спонукають дужче натиснути на праву педаль. Рульове управління стовідсотково слухняне і точне. Загалом авто поводиться прогнозовано на різних швидкостях, на різних типах доріг. Приємно дивують відносно м’які гальма та вправна система курсової стабільності, особливо за значної швидкостіна поворотах. На високій швидкості автомобіль добре тримається прямої, маневрений, показує чітку і прогнозовану роботу гальмівної системи.
Ходова частина
На бездоріжжі задній обвіс кузова не завдавнезручності, хоча в екстремальному режимі авто не тестувалося. Високий кліренс дозволяє не лише впевнено почуватися на бездоріжжі, а й долати перешкоди, які часом трапляються на міських шляхах.
Задня підвіска ресорна, на швидкості й за потрапляння у вибоїни чи на «лежачих поліцейських» вона спричиняє вібрацію та незначний підскік, що швидко гасяться та характерні для «ресорників», на дорогах із бруківкою вібрації відчутні мінімально. У цілому підвіска працює краще та є м’якшою порівняно навіть із деякими седанами. Важливим для плавності ходу є також тиск в шинах: за перевезення вантажів хід авто стає значно м’якшим. Розробники подбали про комфортне розміщення вантажу та створили великий вантажний відсік – навіть у найвужчому місці між арками коліс поміститься європіддон, додатково є 4 петлі для кріплення вантажу, максимальна вантажопідйомність автомобіля в цій комплектації – до 1047 кг.
Упродовж тесту автомобіль «Амарок Родео» подолав дистанцію 2000 км і продемонстрував новий стандарт комфорту для пікапів. Незважаючи на значні навантаження, середні витрати пального при цьому становили близько 9,5 літрів на 100 км. Це підтверджує, що витрати пального цілком реально тримати в межах, заявлених виробником. До цього автомобіля та його комфорту швидко звикаєш: через універсальність, яку він демонструє на будь-яких дорогах, його неодмінно хочеться придбати. За нинішнього курсу ціна комплектації «Родео» становить трохи більше за 860 тисяч гривень.
Олег Парадовський
журнал “Садівництво по-українськи”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
