Власний комбікормовий завод для тваринницького фермерського господарства — не розкіш, а нагальна технологічна потреба.
Україна та Латвія вже давно співпрацюють в аграрній галузі. Латвійська республіка провадить політику всебічної підтримки тваринництва, особливо молочно-м’ясного тваринництва й беконного свинарства. Крім того, велику увагу приділяють вирощуванню кормових культур і будуванню комбікормових заводів. Так, улітку до нашої країни приїздив міністр сільського господарства Латвійської Республіки Яніс Дуклавс, щоб поділитися досвідом у створенні кооперативів, у питаннях боротьби з АЧС, веденні лісового та рибного господарства. Тим часом вітчизняному аграрію Олегові Чубу, комерційному директору ТОВ «Чуб Агроконцепт», випала нагода відвідати чималу кількість тваринницьких господарств цієї балтійської країни й ознайомитися з їхньою технологією виробництва.
|
— Пане Олеже, під час поїздки у вас була можливість порівняти українське тваринництво з латвійським. Поділіться враженнями з нашими читачами.
— Усюди, де б ми не були, — і на молочних комплексах, і у свиногосподарствах, нам показували сучасне обладнання, прогресивну технологію утримання та якісну генетику. Однак, чесно кажучи, понад усе мене вразило ставлення латвійських фермерів до оптимізації господарювання. В питанні розрахунку енерговитрат і економії всі балтійці неймовірно педантичні. Наведу приклад сімейного молочного господарства «Калейін», яким керує фермер у шостому поколінні Каспарс Путраліс, де впровадили повністю автоматизований комбікормовий завод австрійського виробника з продуктивністю виробництва корму 1,5 т/год. Погодьтеся, мати власний комбікормовий завод для сімейної ферми — не дешеве задоволення, однак господар зазначив нам, що немає сенсу економити гроші, коли на кону стоїть висока рентабельність. Розумієте, Каспарс Путраліс ішов до встановлення власного автоматизованого комбікормового заводу непростим шляхом.
 |
| Лінія вводу мікрокомпонентів ± 25 грамів |
Ще шість років тому його родина щодня готувала комбікорм у міні-цеху польського виробництва продуктивністю до 1 т/год. Проте, дослідивши корм на гомогенність, дійшли висновку, що корови щодня отримують неоднорідний раціон через погану роботу змішувача (треба врахувати втрати до 5% через зберігання корму на підлозі). Точність змішування корму, як установили експерти, була на рівні 850 г/т — замість потрібних 10 г/т. Господар вирішив, що це не є прийнятним, адже висока точність змішування корму, особливо якщо в раціоні застосовують дорогі білкові компоненти й премікси, вкрай важлива для годівлі молочного поголів’я. Наступним аргументом на користь встановлення власного комбікормового заводу став технічний прогрес. Господар зрозумів, що автоматизація допоможе уникнути небажаного впливу людського чинника, бо працівники свідомо чи несвідомо можуть припускатися помилок, а наймані робітники й взагалі ставляться до процесу виробництва не так відповідально, як власники. Отож господарство «Калейін» показало на власному прикладі, як заміна ручної праці на автоматичну відбилася на якості господарювання: поліпшилися показники продуктивності тварин і зникли коливання у стані здоров’я. До того ж залишків виробленого комбікорму вистачає для того, щоб продавати його сусіднім господарствам, а це — не маленька копійчина, яку можна вкласти на подальший розвиток ферми.
— Вам випала нагода побувати на комбікормовому заводі господарства «Калейін»?
— Так, звичайно, ми ознайомилися й побачили все на власні очі. Це такий собі класичний комбікормовий завод, який може виробляти корм для будь-якого напряму тваринництва. Він має завальну яму, систему попереднього очищення зерна, що на 90% зменшує вміст мікотоксинів. А також бункери для зерна та білкових складових, які доставляють туди автотранспортом, бункери для мікрокомпонентів (солі, крейди та різних вітамінно-мінеральних преміксів) і бункери для готового комбікорму. Говорячи про хороший комбікормовий завод, ми насамперед маємо на увазі професійний змішувач, без якого якісне гомогенне змішування взагалі неможливе. Тому, оглядаючи завод, ми також звернули увагу на дробарку для подрібнення макрокомпонентів із системою аспірації пилу та на професійний змішувач Gruber із гарантованою точністю змішування не менше як 1:100 000 (10 г/т). Говорячи про програмне забезпечення цього заводу, слід зазначити, що на його території є окрема кімната з комп’ютером, на якому встановлено програму керування, розроблену спільно фахівцями Siemеns і Gruber. А в Каспарса Путраліса на смартфоні є додаток, який дає можливість керувати процесом із відусюди, де є мережа Інтернет чи мобільний зв’язок.
 |
| Змішувач із бункером-накопичувачем |
— Однак усе одно без людського чинника не обійтися: хто ж годує худобу на фермі та контролює роботу заводу?
— Так, ви праві. Без людського чинника не обійтися, проте, щоб нагодувати 1000 голів ВРХ, потрібна лише одна людина. Та приблизно 5 хвилин її часу потрібно на перевірку роботи заводу. І це ще не все. Господар має намір обладнати комбікормовий завод вагами на етапі вивантаження корму через шнек (із під’єднанням системи електронної ідентифікації вивантаження готового корму). Простими словами, це дасть змогу з точністю до кілограма вирахувати вихід кожного виду корму й уникнути помилок під час його вивантаження. Тобто до вивантажувального шнека під’їжджатиме кормоміксер, оператор якого вставлятиме пластикову картку (схожу на банківську) в приймач- ідентифікатор, після чого з потрібного бункера надходитиме розрахована відповідно до потреб раціону кількість комбікорму. Таким чином, завод буде ще більш автоматизованим.
— Це неймовірний приклад для українських реалій. На вашу думку, серед вітчизняних фермерів чи буде запитуваним такий комбікормовий завод?
— Я вважаю, що такі заводи дуже потрібні українським фермерським господарствам, адже в повсякденній роботі вітчизняного кормовиробництва є велика кількість технологічних прогалин. Так, у нас дуже низький ступінь однорідності змішування кормових інгредієнтів, великі втрати корму, ризик занесення інфекцій гризунами та птахами, неточність рецептур й інші проблеми, спричинені людським чинником (тим більше за нинішньої, далекої від ідеальної, системи мотивації працівників, що є у виробництві кормів). Стандартом у вітчизняних кормоцехах є зберігання компонентів кормів на підлозі, а точність дотримання виробничих процедур залежить лише від пильності й робочого досвіду працівника, який шлангом пневмоподачі передає всі компоненти з відповідних куп до дробарки. Таким чином, найважливіший процес на фермі цілком залежить від людського чинника. А це не є нормою в умовах технологічного прогресу. Після поїздок на іноземні ферми приходить розуміння, що нам ще працювати й працювати в Україні!
Матеріал надало ТОВ «Чуб Агроконцепт»
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
