Доки картоплярі змагаються за врожай на своїх виробничих ділянках, в базовому господарстві українського представництва голландського кооперативу Agrico, що в Семиполках Броварського району Київської області, триває спільний проект Agrico&Syngenta із вирощування семи популярних в Україні голландських сортів картоплі Рів’єра, Пікассо, Еволюшн, Арізона, Воларе, Люся, Мадлен із застосуванням системи захисту від світового агрохімічного лідера.
Вегетаційні будні
Насамперед нагадаємо, що після закриття 30 га основних виробничих площ інсектофунгіцидом Селест Топ (комплексний захист від ризоктоніозу, альтернаріозу, фітофторозів, парші, ґрунтових і наземних шкідників) і системним фунгіцидом Юніформ (проти комплексу кореневих, стеблових і бульбових гнилей) 20 квітня в Семиполках на 30 га було проведено посадку насіннєвої картоплі.
До 20 травня на Київщині встановився сприятливий, дощовий сезон, і надалі, аж до 10–15 червня, умови для картоплі були фактично ідеальними — приблизно раз на два тижні падав дощ і випадало по 10–15 мм вологи, що дозволило картоплі прорости, зацвісти та зав’язати під кущами значну кількість бульб. На жаль, із 15 червня до 7 липня жодного разу дощик не трапився, відповідно бульби припинили нарощування своєї маси. Після тижня відносно низьких для червня на Київщині температур — 20–23 °С — пройшов рясний дощ, який промочив легкий за складом супіщаний ґрунт на глибину 5–7 см, що на фоні підвищення температури до 28 °С дало добрий поштовх бульбам до інтенсивного наростання ваги та розміру.
За словами директора ТОВ «Бровари картопля» Ігоря Мотько, в підпорядкуванні якого перебувають поля з насіннєвою картоплею селекції Agrico, в разі подальших сприятливих погодних умов по багатьох сортах імовірно спостерігатиметься друга хвиля зав’язі.
Система захисту
За інформацією Ігоря Мотько, станом на 7 липня за наданою компанією Syngenta схемою захисту на демоділянці було виконано п’ять фунгіцидних обробок. Із червня, коли висота рослин становила 15–20 см, їх обробили контактним фунгіцидом із елементами системної дії Ширлан для блокування рухомості та припинення проростання зооспор на живих тканинах і на поверхні ґрунту зі швидким «стоп-ефектом» ооміцетів. В робочий розчин до основного препарату було додано інсектицид. З другою обробкою дещо забарилися через проведення планової фітосанітарної прочистки на насінницьких посівах. Дії Ширлану цілком вистачило, й жодних негараздів з хворобами на полі не спостерігалося. 14 червня виконали обприскування Ридоміл Голд (профілактика фітофторозу, альтернаріозу з одночасним контролем латентної форми цих хвороб) й інсектицидами з додаванням сингентівського біологічного добрива Ізабіон (на основі амінокислот і пептидів), яке не лише збільшує продуктивність і покращує якість врожаю, а й підвищує стійкість рослин до несприятливих умов середовища. У базовому господарстві «Агріко Україна» — «Бровари картопля» — на насінницьких посівах обробки планово проводять кожні 7–8 днів, аби запобігати проблемам, а не ліквідовувати їх по факту. Відтак, у третю обробку 21 червня повторно внесли Ридоміл Голд з інсектицидами, до розчину яких додали водорозчинні добрива N19P12K40 (витратна норма 1,5 кг/га).
29 червня застосували фунгіцид Квадріс для профілактики ризоктоніоз, грибних хвороб, до якого знову додали інсектициди.
7 липня посіви обробили наданим компанії фунгіцидом Ревус Топ для запобігання розвитку фітофторозу та альтернаріозу.
Контроль посівів №1
25 червня разом із директором ТОВ «Агріко Україна» Миколою Гордійчуком ми вибірково оглянули низку насіннєвих посівів у Семиполках.
— Крім 27 агріковських сортів на наших виробничих насіннєвих ділянках знайшлося місце й для сортів вітчизняної селекції, — розповів Микола Гордійчук. — Зроблено це не лише з патріотичних почуттів чи винятково для підтримки Інституту картоплярства. Річ у тім, що фермери виявляють цікавість до картоплі вітчизняної селекції, проте придбати товарну партію насіннєвої картоплі неможливо — науковій установі ледь вистачає бюджету на селекційну роботу, для розмноження посадкового матеріалу бракує і рук, і техніки, відсутнє зберігання. Тому ТОВ «Агріко Україна» вирішило частково взяти на себе цю місію й вирощує поруч із голландськими сортами найбільш запитувані виробниками українські сорти.
Голландські партнери особливого захвату до місіонерської роботи українського представництва спочатку не виявляли. Згодом погодилися на співпрацю і нині спостерігають за селекційними пошуками по кількох перспективних українських сортах, зокрема, червоних, круглих, стійких до високих температур і механічного ушкодження, невибагливих щодо вологості тощо.
Микола Павлович пояснив особливості планування виробничої ділянки в Семиполках, де між 27 сортами картоплі зроблено технологічні колії, які «підганяються» під технічні характеристики обприскувача, щоб він не чавив колесами насадження. Ширина розмаху робочих органів обприскувача 21 м, відповідно під колії відведено близько 3 м. Ці самі колії є одночасно межами між кількома рядами кожного сорту.
Зрошення в господарстві не впроваджено — помірний клімат київського Полісся, легкі ґрунти дозволяють вирощувати насіннєву картоплю за природних умов ще й вчасно проводити рекомендовані партнерськими агрохімічними компаніями обробки. «Завдяки тому, що в “Бровари картопля” на виробничих ділянках має піщані ґрунти, на другий день після дощу можна заходити в поле й виконувати обробки. Чимало картоплярських господарств України, що працюють на чорноземах, в сезоні-2016 потерпають від фітофторозу. В період дощів вони не змогли своєчасно провести хімзахист. Семиполкам пощастило уникнути такої проблеми завдяки вдалому розташуванню та регулярним профілактичним обробкам, які на насінницьких посівах проводять кожні 7–8 діб», — наголосив Микола Гордійчук.
«Бровари картопля» має статус Всеукраїнського навчального центру. Відтак, тут випробовуються різні системи захисту картоплярських посівів, зокрема стандартна, що впроваджена в більшості вітчизняних господарств. Поруч із нею є спільні досліди із Syngenta, які проводяться, зокрема, на сортах Рів’єра, Арізона, Еволюшн, Воларе, Люся, Мадлен, Пікассо.
За порадою агрохіміків, захист розпочато з обробки насіннєвих бульб, закінчуючи внесенням біодобрива з амінокислотами Ізабіон, що є незамінним для підтримки рослин в період стресу. «Мета демополя — показати картоплярам не лише перспективні голландські сорти, а й допомогти обрати оптимальну для кожного господарства систему захисту», — зазначив директор ТОВ «Агріко Україна».
Також до численних семінарів у Семиполках, які «Агріко Україна» проводить разом із Українською асоціацією виробників картоплі, залучено провідних викладачів вітчизняних ВУЗів. Зокрема, завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБіП Анатолій Бикін радить «не просто кидати добрива в землю, а обов’язково проводити аналіз ґрунту, щоб мінімізувати видатки на добрива й отримати добрий урожай».
Микола Гордійчук запропонував оцінити два нових сорти —Еволюшн (ранній столовий високоврожайний) і Воларе (середньостиглий, із червоною шкіркою та білий усереди ні). В процесі підкопування з’ясувалося, що обидва сорти заклали свою біологічну кількість бульб — 12–14 шт. Оскільки обидва сорти є великобульбовими, то такої кількості бульб для сортів раннього дозрівання цілком вистачає, щоб у стислі терміни сформувати врожай картоплі великої фракції (50+) в межах 60 т/га.
Проте на півдні України мало хто дає раннім агріковським сортам дорости до їхньої біологічної стиглості — всі орієнтуються на ранні продажі, коли протягом 2–3 тижнів можна отримати преміальну ціну за поставлену на ринок картоплю. Збирають фермери Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької областей по 28–30 т/га раннього врожаю, отримують за нього хорошу ціну й вирощують два урожаї картоплі на сезон, для чого агріковські сорти завдяки швидкостиглості незамінні.
Особливу увагу Микола Павлович порадив звернути на перспективний сорт Еволюшн. Завдяки своїй стійкості до вірусних хвороб, парші та унікальній посухостійкості він може посісти належне місце поруч із сортами, що є стандартами для сортів ранньої групи стиглості — голландським Рів’єра й українським Тирас.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, липень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
