У структурі собівартості вирощування картоплі найвагомішою складовою є вартість насіннєвого матеріалу, яка становить не менше ніж 25% загальних витрат. Як же здешевити вартість насіннєвого матеріалу картоплі з максимальним збереженням показників якості?
Найоптимальніший спосіб отримання недорогої насіннєвої картоплі — репродукування у власному господарстві якісного вихідного матеріалу. До того ж виробник має змогу «керувати» якістю картоплі, що вирощується, і не бути залежним від постачальника насіння.
На жаль, ця схема є неприйнятною для всіх картоплярів. Більшість фермерів змушені періодично закуповувати насіннєвий матеріал. Насамперед це стосується фермерів Півдня України, де через спекотний і посушливий клімат виникають труднощі з репродукуванням насіння. Високі температури повітря та значні відкриті простори сприяють розмноженню попелиці й поширенню вірусних хвороб, спричиняють температурний стрес, швидке фізіологічне старіння бульб.
Наразі ринок пропонує насіннєву картоплю різних класів: SE (супереліта, яка вважається самою здоровою, спроможною забезпечити максимальну продуктивність сорту), E (еліта), A (перша репродукція), B (друга репродукція). Переважну більшість насіннєвої картоплі виробляють в Україні із застосуванням базового матеріалу, виробленого в Україні чи імпортованого.
Більшість наших виробників звикли працювати з іноземними сортами, бо вони відзначаються високою якістю. Здебільшого насіннєву картоплю завозять в Україну з Нідерландів і Німеччини. Компанії — постачальники насіння здатні поставити насіннєвий матеріал як Е так і SE класів.
Для кого може бути виправданим самозабезпечення насіннєвою картоплею? Насамперед це підприємства, площа під картоплею яких становить не менше ніж 10 га й загальні витрати на неї є високими. Є необхідним і достатній фінансовий ресурс для періодичного сортооновлення й оптимальні умови: помірний клімат, достатня кількість вологи, низька щільність вірусної й іншої інфекції поєднано з високим рівнем виробництва — це дозволяє істотно знизити вартість першої та другої репродукцій як найбільш масових класів насіння у виробництві картоплі. Вони можуть реально отримати насіннєву картоплю, якість якої адекватна вкладеним у неї зусиллям, ресурсам й очікуванням.
На жаль, кліматичні умови України дуже відрізняються від умов Голландії чи регіонів Німеччини, де вирощують насіннєву картоплю. Загалом наш клімат є більш спекотним і посушливим, що зумовлює сильний вірусний пресинг на рослини картоплі, унаслідок чого рослини швидше накопичують вірусну інфекцію. Іншими словами, чим більше картоплю репродукували в Україні, тим більша кількість інфекції акумулюється в бульбах.
Відповідно до стандартів країн ЄС на насіннєву картоплю, різниця в якості між класами SЕ й Е є мінімальною і становить лише 0,05–0,07% рослин, що інфіковані вірусами. Тоді перед нами постає запитання: а чи буде насіннєва картопля, яка отримана в Україні із супереліти, відрізнятися за якістю від насіннєвої картоплі, отриманої з імпортованої еліти? Адже коли насіннєва картопля класів SЕ і Е, що імпортована з Європи, потрапляє в наші кліматичні умови (а інколи навіть потерпає від дії так званого людського фактору фактора), то, звичайно, ця не суттєва різниця нівелюється.
Отже, використання в Україні як вихідного матеріалу картоплі класу SE може бути виправданим лише для дуже незначної кількості агропідприємств, які мають надвисокий рівень розвитку всіх складових підприємства, включно з кваліфікацією працівників.
Звичайно, картопля, що отримана з імпортної супереліти та розмножена в Україні, може вважатися елітною (після відповідної сертифікації). Однак фактично за більш високої вартості її якість не буде кращою, ніж у картоплі першої репродукції, отриманої з імпортованої еліти. Висновок: для якості репродукованої картоплі крім умов вирощування й інших складових дуже важливою є кількість сезонів, протягом яких картоплю репродукували в Україні. Адже один чи два сезони вирощування в умовах України — це дуже істотна різниця. Здебільшого перша репродукція, що вирощена з імпортованої еліти, за якістю буде кращою, ніж перша репродукція з імпортованої супереліти.
Таблиця. Порівняння допусків, чинних у Нідерландах, країнах ЄС й Україні за деякими показниками якості насіннєвої картоплі
|
Показник |
Клас |
Нідерланди (NAK) |
Країни ЄС (ЕЭК ООН S-1) |
Україна (ДСТУ 4013-2001) |
|||
|
Допуск, % |
|||||||
|
Чорна ніжка (Erwinia spp.) |
S, SE, |
0 |
0 |
0 |
|||
|
E |
0 |
0 |
0,3 |
||||
|
A |
0,03 |
0,5 |
0,5 |
||||
|
B |
0,1 |
1 |
0,5 |
||||
|
Віруси |
Важкі |
Слабкі |
Важкі |
Слабкі |
Важкі |
Слабкі |
|
|
S, SE |
0,03 |
0,03 |
0,1 |
0,1 |
0,5 |
2 |
|
|
Е |
0,1 |
0,1 |
1 |
3,5 |
|||
|
А |
0,25 |
2 |
0,4 |
0,4 |
1,5 |
6,0 |
|
|
В |
0,5 |
4 |
0,8 |
0,8 |
|||
Окремі виробники для ще більшого зниження вартості репродукованої картоплі використовують імпортовану з Європи першу репродукцію. Така схема також є можливою, але вона не є оптимальною. Відповідно до тих самих стандартів NAK чи країн ЄС, різниця за наявністю вірусної інфекції між елітою та першою репродукцією становить уже 2%. Крім того, за такої схеми зростають ризики прояву бактеріозів, спричинених різновидами Erwinia, бо стандарти Голландії, країн ЄС і вітчизняний стандарт допускають наявність 0,03–0,5% бульб, інфікованих цим збудником. За незначної різниці у вартості між насіннєвою картоплею класів Е й А лише в 50–80 євро на 1 т, ми значно підвищуємо ризики імпортування дорогої насіннєвої картоплі із сумнівною якістю.
Більш цікавим способом зниження вартості репродукованого насіння може бути використання як вихідного матеріалу дрібної фракції картоплі, а саме 28–35 мм. До того ж важливо розуміти, що материнська бульба є резервуаром води та пластичних речовин, які рослиною використовує на перших етапах розвитку. Тому її розмір певною мірою зумовлює силу та швидкість проростання молодої рослини. Однак на цей процес також впливають фізіологічний вік бульб і зовнішні умови вирощування: наявність вологи, температура повітря та ґрунту, його щільність. Із боку фізіології бульби дрібної фракції мають більш низький потенціал для забезпечення росту та розвитку рослин. Однак для підприємств, які знаходяться в зоні достатнього зволоження або застосовують зрошення, саме ця фракція є найоптимальнішою. Основними ризиками може стати більш низький потенціал продуктивності для росту та розвитку рослин, а також менша кількість вічок. Хоча ці фактори можна компенсувати достатнім зволоженням (поливом), а меншу кількість вічок підвищенням норми садіння.
Так у разі розмноження насіннєвої картоплі фракції 35–55 мм її садять з нормою 4,3–4,5 т/га, що становить 70–75 тис. шт./га. Картопля ж фракції 28–35мм — лише 2,5–3,0 т/га, що становить 90–100 тис. шт./га. За середньої вартості 1000 і 1300 євро/т це дозволяє заощадити 600–1000 євро/га.
Розрізання насіннєвих бульб залишається одним із найефективніших способів зниження витрат у вирощуванні картоплі. При цьому виробник, який вирощує насіннєву картоплю для себе, може не проводити попереднє скошування бадилля, а виростити більший урожай картоплі й отримати більший тоннаж з 1 га. Зауважте, що більші за розміром бульби є здоровішими з боку наявності вірусної, грибної чи іншої інфекції інфекцій, які спричиняє насамперед зменшення розміру бульб, що збільшує в урожаї частки саме бульб насіннєвої фракції. Приміром, якщо провести калібрування врожаю картоплі з подальшою оцінкою на віруси, можна помітити, що частка інфікованих бульб буде вищою в бульбах дрібної та середньої фракцій, ніж у великій.
Є думка, що розрізання бульб для садіння є агроприйомом, що зумовлює перезараження різаних бульбових часточок, зниження схожості та розвиток хвороб. Це дійсно так і є, хоча не все так однозначно. Правильно проведене розрізання мінімізує негативні наслідки, зазначені вище. Дуже важливо враховувати таке:
Оскільки вартість елітної картоплі є високою, фермер зацікавлений максимально ефективно використовувати придбане насіння для отримання запланованого обсягу якісної репродукції.
Вибір ділянки
Щоб уникнути швидкого перезараження та виродження насіннєвої картоплі, насінні ділянки слід розміщувати з просторовою ізоляцією від полів із продовольчою картоплею не менше ніж на 500 м. Потрібно всіляко уникати розміщення насіннєвих ділянок поблизу садів, городів, дач тощо. Під насіннєві ділянки бажано відводити поля, що добре продуваються, з ґрунтами легкого чи середнього механічного складу.
Підбір сортів
Картопля — екологічно пластична рослина, проте зовнішні фактори постійно впливають на ріст і розвиток бульб, унаслідок чого різні сорти реагують на одні й ті самі умови по-різному. Тому навіть правильно підібраний сорт не може реалізувати свій потенціал у несприятливих для нього умовах.
Сорти картоплі розділяють на два типи: великобульбові та багатобульбові. Для регіонів із дефіцитом вологи або нестійким водним режимом за відсутності зрошення ліпше використовувати сорти з великими бульбами, які в таких умовах відрізняються більшою товарністю. Хоча в оптимальних умовах багатобульбові сорти мають перевагу перед великобульбовими.
Технологія вирощування та ефективний захист
Усі агротехнічні заходи важливі та впливають на якість й урожай рослин. Для насіннєвої картоплі особливе значення має повноцінний захист картоплі від бур’янів, шкідників і хвороб.
Як вже зазначалося вище, виродження картоплі спричиняють різні хвороби, насамперед вірусні. Проблема посилюється тим, що вірус, який проник у рослину, вже неможливо ліквідувати або локалізувати. Після проникнення він починає активно розмножуватися й поступово проникає в усі органи рослини. Тому всі наявні захисні заходи спрямовано на зниження ймовірності зараження, тобто є профілактичними.
Віруси переносять переважно попелиці, і застосування кожних 8–10 днів сильнодійних інсектицидів (БІ-58, Маршал, Децис та ін.) є дуже важливим для зниження їх розповсюдження.
Дієвим способом зниження поширення вірусних хвороб також є фітопрочистки. Їх суть полягає у своєчасному виявленні та видаленні інфікованих рослин. Для успішного їх проведення потрібна робота спеціально навченої групи працівників, які здатні ідентифікувати хворі рослини. Рекомендовано проводити мінімум дві прочистки інфікованих рослин:
– за висоти рослин 10–15 см;
– коли рослини у рядах зімкнулися.
У разі потреби можна провести третю прочистку перед змиканням рослин у міжряддях.
Виробництво насіннєвої картоплі вимагає великої ретельності, адже від цього залежить не лише врожай наступних репродукцій, а й фінансова ефективність підприємства. Спеціально відведені насіннєві ділянки, сортооновлення, фітопрочистки, правильна схема захисту рослин не тільки забезпечать фермера якісним насіннєвим матеріалом, а й дозволять демонструвати відповідальність виробника за вирощену продукцію. Цілком логічно, що така картопля завжди матиме попит.
Ігор Чечітко, директор
Олег Тарасенко, менеджер із продажу
HZPC Ukraine, LLC
журнал Плантатор, березень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Плантатор та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Плантатор з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
