Регулюючи температурно-вологісний режим, швидкість руху повітря та його склад в інкубаційному залі, можна змінювати хід та результати інкубації.
На вивід та якість виведеного молодняку впливає багато факторів зовнішнього середовища, тому у промисловому птахівництві ніколи не можна отримати 100%-ву виводимість яєць. Фактори, що впливають на ріст та розвиток зародків, можна поділити на дві групи: ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні).
До ендогенних факторів належить біологічна повноцінність інкубаційного яйця, що пов’язана з якістю його складових частин (білка, жовтка, підшкаралупних оболонок та шкаралупи). На показники якості компонентів яйця впливають генетичні фактори, вік стада, вага птиці, її екстер’єр, умови утримання, стан здоров’я несучок, а також умови збирання, транспортування, дезінфекції та зберігання яєць. Усі ці фактори не впливають безпосередньо на результати інкубації, проте визначають біологічну повноцінність яєць.
До екзогенних факторів відносять ті, що діють на яйце в інкубаційному залі: температурно-вологісні режими інкубації, швидкість руху повітря та його склад, розміщення та повороти яєць у шафі, різноманітні опромінення, оброблення та інші прийоми. Контролюючи ці фактори, можна змінювати хід та результати процесу інкубації.
Температура
Для продовження розвитку пташиного ембріона необхідна певна кількість тепла. Потреба в теплі змінюється залежно від стадії розвитку зародків. У перші дні інкубації підвищена температура прискорює ріст та розвиток ембріонів, що супроводжується підсиленим поглинанням поживних речовин та добрим розвитком кровоносної системи та жовтку. Недостатня кількість тепла у цей період затримує усі процеси розвитку.
У наступні дні (до замикання алантоїсу) підвищена температура продовжує стимулювати ріст та розвиток зародків, але вже значно менше, ніж на початку інкубації. Знижена температура у цей час також впливає на ембріон значно менше.
У другу половину інкубації на одну й ту саму температуру зародки реагують по-різному, залежно від того, як вони розвивалися у першу половину інкубації. Якщо ембріони розвивалися нормально, то підвищена температура буде затримувати використання речовин білка та жовтка, а в результаті цього і ріст зародків. Знижена температура, навпаки, підсилюватиме обмінні процеси, а отже, і ріст ембріонів. Якщо у першу половину інкубації розвиток затримувався, то зародок буде реагувати на температуру повітря так: з підвищенням температури темпи росту та розвитку будуть прискорюватися, а зі зниженням – уповільнюватися.
Тривалі відхилення температури від робочих меж призводять до сильних порушень у розвитку та значного підвищення смертності зародків. Найбільшу небезпеку становить перегрів. За таких умов у перші 12 годин інкубації бластодерма швидко росте, але її диференціювання не відбувається, тому зародок не формується. Перегрів у перші дві доби викликає глибокі порушення у формуванні нервової системи та голови ембріонів. У наступні два-три дні перегрів порушує ріст амніону: відбувається замкнення його листків над зародком та не замкнення під ним. У результаті цього порушується відокремлення ембріона від жовтка, і його черевна порожнина залишається відкритою.
Підвищена температура в середині інкубації призводить до появи підшкірних крововиливів і зміни положення ембріонів у яйці. Висока температура в кінці інкубації заважає повному використанню білка ембріонами та затримує використання речовин жовтка. Він залишається дуже великим, втягування його у черевну порожнину затримується. Низька температура викликає менш глибокі порушення у розвитку, але ембріональна смертність при цьому також висока, а виведений молодняк дуже слабкий.
Вологість
Відразу після знесення яйце охолоджується та починає втрачати воду. Випаровування різко прискорюється після початку інкубації, коли яйце нагрівається. Отже, для збереження води в яйці на початку інкубації необхідно підтримувати високу вологість повітря.
Після того, як вміст яйця поступово вкривається алантоїсом, залежність випаровування води з яєць від впливу відносної вологості повітря в інкубаторі починає зменшуватись. У другу половину інкубації випаровування води з яйця залежить від розвитку ембріона: чим краще йде розвиток, тим більше випаровується води з яйця.
Як за недостатньої, так і за надмірної вологості зародки розвиваються ненормально. Робочі межі відносної вологості при інкубації яєць – від 40% до 70%. У різні періоди інкубації необхідно встановлювати такі рівні вологості, що відповідають віку зародків. У перші дні інкубації висока вологість позитивно впливає на розвиток ембріонів, зменшуючи втрати тепла, вона сприяє кращому обігріванню яєць. Окрім цього, зменшення випаровування води з білка під впливом високого рівня вологості сприяє переходу води та розчинених у ній поживних речовин до жовтка, що покращує живлення зародків. За низького рівня вологості на початку інкубації яйця втрачають багато води (запаси якої не можуть бути відновлені), їх обігрівання та живлення погіршуються, зародки відстають у розвитку, їх смертність збільшується.
Висока вологість у середині інкубаційного періоду може затримати випаровування води з алантоїсу, особливо якщо зародки дещо відстають у розвитку. Низька вологість, навпаки, сприяє видаленню води з алантоїсу і, таким чином, позитивно впливає на розвиток ембріонів у цей період. В останні дні інкубації, за умови гарного розвитку зародків, висока вологість збільшує тепловіддачу (попереджуючи таким чином перегрів).
Вологість повітря в інкубаторі змінюється у зв’язку з кількістю водяної пари, яка поступає та видаляється з інкубатора завдяки обміну повітря (вентиляції). Деяка кількість водяної пари потрапляє до повітря шафи в результаті постійного випаровування вологи яйцями. Таке випаровування пов’язане з інтенсивністю розвитку зародків, але особливо цей процес прискорюється після прокльову шкаралупи. Тому у вивідному інкубаторі під час масового виводу молодняку вологість значно підвищується. Якщо такого не відбувається, то це свідчить про незадовільний розвиток зародків, погану підготовку яєць до виводу, у зв’язку з чим прокльов шкаралупи відбувається пізніше, вивід молодняку недружний.
Склад повітря
За нормальних умов повітря інкубатора має містити 21% кисню та не більше як 0,2–0,3% вуглекислого газу. Встановлено, що існує прямий та непрямий вплив складу повітря в інкубаторі на ембріональний розвиток птиці. Прямий вплив позначається на темпах росту, розвитку ембріонів, їх здатності до вилуплення.
Ріст зародків протягом перших кількох днів стимулюється за наявності в повітрі вуглекислого газу у кількості 0,4–1%. Як зі зниженням, так і з надмірним збільшенням концентрації СО2 смертність ембріонів підвищується. Типовими патологіями за порушення нормальної концентрації газів в інкубаторі є неправильне розташування ембріонів у яйці перед виводом. Непрямий вплив порушення концентрації вуглекислого газу в інкубаторі полягає у зміненні рН білка яйця. Це означає, що відбувається зміна фізико-хімічного стану середовища та поживних речовин, що впливає на ріст і розвиток зародків.
Що стосується кисню, то на початку інкубації ембріони легше переносять його знижений вміст, а наприкінці – підвищений. Зародки птиці на початку свого розвитку не можуть регулювати вживання кисню, тому за його надлишкового вмісту в навколишньому середовищі розвиваються ненормально. За умови зниженого вмісту кисню в атмосфері шафи у першу половину інкубації розвиток ембріонів відбувається інтенсивніше. Це стається за рахунок збільшення кількості еритроцитів та підсилення кровообігу, що забезпечує нормальне транспортування кисню до тканин. У другу половину розвитку ембріона цього компенсаторного механізму виявляється недостатньо, тому вони, відстаючи у розвитку, гинуть.
Швидкість руху повітря
У сучасних інкубаторах передбачено велику швидкість руху повітря, що є необхідним для створення однакового режиму у всіх його точках. У першій половині інкубації оптимальною швидкістю руху повітря слід вважати таку, за якої яйця обігріваються рівномірно, а їх температура підтримується на рівні 37,5…38 °С, а у другій половині інкубації – в межах 38,5…39 °С. На початку інкубації швидкість руху повітря не має бути високою, а якщо вона така, то для нормального розвитку зародків необхідно підвищити вологість. У кінці інкубаційного періоду велика швидкість руху повітря сприяє кращій тепловіддачі, тим самим захищаючи зародки від перегріву.
Положення яєць під час інкубації
Встановлено, що для яєць курей, індичок, перепелів оптимальним положенням під час інкубації є вертикальне тупим кінцем догори, а після перенесення на вивід – горизонтальне. Для яєць водоплавної птиці оптимальним положенням є горизонтальне протягом усього періоду інкубації.
Рекомендується повертати яйця в інкубаторі на 45° у кожний бік з кратністю близько 24 разів на добу. Встановлено, що частіше повертання яєць сприяє підвищенню їх виводимості, а також попереджає прилипання зародка до підшкаралупних оболонок, що забезпечує нормальне функціонування амніону, сприяє більш рівномірному обігріву яєць та правильному розташуванню в них зародків.
Зниження смертності
У процесі інкубації можна застосовувати спеціальні прийоми, спрямовані на зниження смертності зародків та підвищення виводимості яєць:
– передінкубаційна обробка яєць міліметровими хвилями. Застосування міліметрових хвиль, до яких належать хвилі довжиною від 1 до 10 мм та частотою від 30 до 300 ГГц, є одним із перспективних напрямів інкубації. Як джерело опромінення можна застосовувати серійний апарат ПОРТ-ЕЛМ/НН (з потужністю на виході 30 мВт та частотою 53,5 ГГц). Опромінення інкубаційних яєць рекомендують проводити протягом 3 хвилин за 10 годин до початку інкубації. Застосування цього прийому стимулює розвиток та знижує смертність ембріонів на ранніх стадіях, що поліпшує результати інкубації яєць;
– обробка яєць електричним полем. Перед закладанням яєць та під час інкубації можна обробляти яйця електричним полем з метою їх дезінфекції, а також для стимулювання росту та розвитку ембріонів;
– для зниження смертності ембріонів у другу половину інкубації можна проводити киснедизацію яєць. Для цього вводять додаткову кількість кисню у повітряну камеру, а також вітаміни, поживні речовини та антибіотики шляхом занурення яєць у розчини (або ж шляхом ін’єкцій). Проводять також аерозольну обробку яєць біологічно активними речовинами, опромінення яєць ультрафіолетом та іонізуючою радіацією, оброблення аероіонами.
Ефективним прийомом зниження пізньої ембріональної смертності є оброблення яєць розчином гіпохлориту натрію (у концентрації 0,6%). Розчин розпилюють безпосередньо в інкубаторі (за інкубації за схемою «одна партія у шафі»). Період, у який слід проводити оброблення яєць: для яєчних курей – 17-та доба інкубації, для яєчно-м’ясних – 17-та доба і 6 годин інкубації, для м’ясних курей – 17,5 доба інкубації, для яєць качок – 22-га доба інкубації, гусей – 24-та доба інкубації.
У результаті застосування цього прийому відбувається видалення кутикули з поверхні яйця (що позитивно впливає на газообмін ембріонів), ефект охолодження яєць, що стимулює розвиток зародків, зниження мікробної забрудненості яєць, підвищення виводимості яєць та якості виведеного молодняку.
Слід зазначити, що потреба застосування тих чи інших прийомів для підвищення виводу молодняка деякою мірою визначається біологічною повноцінністю яйця, що надійшло на інкубацію. За низької якості інкубаційних яєць не можна очікувати значного ефекту від їх застосування.
Наталія Шоміна, канд. с.-г. наук
Відділ птахівництва Інституту тваринництва НААН України
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Наше Птахівництво із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
