Британські землевласники знайшли чудове застосування раритетним сараям, конюшням і млинам. А чим здивує світ колишня українська ферма?
Можна багато говорити про той особистий кроскультурний досвід, що з кожною закордонною поїздкою збагачує картину світу, розширює коло спілкування й додає нових вражень. Утім, для мене це ще й можливість більше дізнатися про ті процеси й інструменти, які допомогли людям у тих країнах досягати успіху — й, очевидно, можуть бути корисними і українцям. Принаймні в перспективності й життєздатності своєї ідеї я переконалася саме під час відвідин Великої Британії.
Туманний Альбіон часто називають країною чи королівством пасовищ, оскільки під природними пасовищами зосереджено 12 млн гектарів земель, ще 7 млн — під землеробством. Загалом сільським господарством охоплено до 80% території острівної держави. Господарювання на землі в самоідентифікації британців здавна посідає важливе місце — воно більш суттєве, ніж вугілля чи сталь. Та застосування інновацій у сучасному інтенсивному землеробстві суттєво змінило характер зв’язку між землею й тими, хто її обробляє. Тож нині агросектор Великої Британії тримається на плечах приблизно 2% працездатного населення.
Неаграрні «фішки»
Середній розмір британської ферми багато в чому типовий для постіндустріальних країн Європи — до 500 га. Зазвичай ця земля розташована біля дому господаря. На ній працює небагато людей — переважно родина. Щоправда, чимало землевласників здають свої землі в оренду. Особливо це притаманно південному сходу Англії. Відвідавши в East Sussex кілька таких господарств, я побачила, що кожен із сучасних лендлордів окрім основного бізнесу знайшов собі якусь зовсім неаграрну «фішку». В одного, приміром, будівля ферми стилізована для святкування аутентичних весільних церемоній. Тут є місце і для застілля, і для танців. А поряд — маленька церква, де молодят вінчають, як у часи Середньовіччя. І на такі урочисті події люди охоче приїжджають у глибинку з Лондона. Нині в Британії це дуже популярно. Інший фермер на території колишнього машинно-тракторного парку відреставрував старовинний сарай, і тепер у ньому оупенспейс для півсотні програмістів, а поряд — типографія, де друкують модні лондонські журнали…
|
Шукаючи додатковий дохід не у фермерстві, кожен із цих фермерів знайшов чудове застосування раритетним сараям, конюшням, млинам (у нас в Україні, гадаю, теж таких є чимало). Програмісти охоче перебазувалися у цей хаб, прагнучи втекти від інтенсивного лондонського життя. Тож тепер вони з’їжджаються на ферму серед пагорбів (до цих країв — година на швидкісному поїзді) і з задоволенням працюють «на свіжому повітрі». Загалом тренд на все екологічне в Британії дуже потужний. Відтак усі ці неаграрні «фішки» тамтешнім фермерам вдалося успішно монетизувати й додати цінності своєму основному бізнесу.
Українські паралелі
Відвідини фермерських господарств Британії були дуже пізнавальними як щодо традицій, підходів, так і щодо тенденцій сучасного господарювання. У нас в Україні поки що все навпаки — люди їдуть у місто, бо хочуть краще працевлаштуватися й мати кращу інфраструктуру. Втім, коли аналізуєш і порівнюєш, розумієш, що ключові цінності незмінні навіть протягом століть. До речі, перебуваючи в Британії, я пересвідчилася в актуальності й перспективності нашої ідеї щодо створення за містом агрофуд хабу Terminal Z.
Разом із корпоративними правами на компанію свого часу від колишнього власника нам дісталося багато старої нерухомості. На одній із таких ферм — біля аеропорту Бориспіль — окрім машинно-тракторного парку було ще й чимало всіляких старовинних приміщень і складських споруд. І це величезна територія — 35 гектарів… Взагаліто ідея про те, як ефективно використати ці об’єкти, в нас виникла ще до мого візиту в Британію. Проте саме на гостині в тамтешніх фермерів я переконалася, що й вони так роблять — і мають не лише додатковий дохід, а й «фан» (з англ. — веселе дозвілля). Оскільки сільгоспвиробництво дуже інтенсивне тільки певну кількість місяців на рік, ми прагнемо і в спокійніший період року створити таку атмосферу в компанії (а в нас багато молоді), щоб усім було цікаво. І, власне, аби цікаво було не лише нам, а щоб це ще й мало резонанс і допомагало країні.
Локація Terminal Z, про яку я розповідаю, цікава своїм розташуванням — неподалік від міжнародного аеропорту. Тож усі делегації, що відвідують Україну й проїжджають повз неї, мають змогу ближче познайомитися з українським агросектором — не обов’язково для цього їхати в Дніпро, Кропивницький чи Харків. У Terminal Z щотижня відбувається якийсь захід — то ознайомчі візити торгово-промислових палат європейських держав, то делегації міжнародних банків, включно зі Світовим Банком, візити посольств, а також постійні навчання різноманітних представників від фінансових установ до дилерів техніки. У вересні 2018 року на базі Terminal Z було проведено дводенну конференцію Large Farm Management, яку відвідали більше ніж 500 учасників. Таким чином, Terminal Z — це правильне місце, куди їдуть усі, хто хоче щось показати чи побачити пов’язане з агро в Україні. А ще навколо цієї бази в нашої компанії 12 тис. гектарів землі разом із демополями та поливними площами.
Великі перспективи Terminal Z
Якось під час підготовки до поважної делегації, керівники якої хотіли, щоб ми за одну годину показали відвідувачам усе сучасне українське сільгоспвиробництво, у нас народилася ідея зібрати в одній локації, в Terminal Z, більше компаній, щоб надалі оперативно показувати гостям аграрні здобутки України. Особливо це важливо, коли ззовні враження про імідж українського агросектору не завжди позитивне.
Ми справді хочемо показати, що в Україні працюють чесні компанії — локальні й глобальні, всі сучасні й прогресивні, світового рівня. Першим резидентом Terminal Z стала французька компанія Masseeds, яка відкрила свій центральний офіс і першу R&D станцію в Україні 1 червня 2018 року. Крок за кроком ми поступово рухаємося до нашої мрії й дуже віримо: її з нами розділять ті компанії, що мають такі самі цінності.
 |
Термінал Z, як ми його бачимо, — це простір, що надихає на зміцнення співпраці й інновації. Тут буде зібрано все найкраще, що є в Україні — стосовно агро, харчування, логістики, торгівлі й IT. Ми глибоко вивчили світовий досвід зі створення таких проектів. До роботи над цим проектом уже долучилися архітектори з Латвії, Литви, а також радники зі Швеції. Влітку вони кілька тижнів гостювали в Terminal Z, щоб відчути атмосферу й допомогти нам зі створенням стратегічної концепції проекту. Ідея в тому, щоб на одній вулиці, що буде пішохідною, розташувати багато представництв різних компаній. На таких площах легко влаштовувати демонстрації інноваційних технологій і тематичні заходи (для івентів і конференцій передбачено спеціальні локації). А переобладнану з колишнього корівника будівлю ми жартівливо називаємо cow-working (за аналогією з коворкінг — співпраця). Переконана, що буде певний «фан» у всьому цьому. І звісно ж, належні умови, щоб у такому класному місці разом рости, поширювати й покращувати бренд «Україна».
Катерина Рибаченко,
генеральний директор компанії «Агро-Регіон»
газета “АгроМаркет”, жовтень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
